З історії повітового суду у Більшівцях

29 грудня 1885 року Галицький сейм прийняв ухвалу про відкриття третього повітового суду в Рогатинському старостві, до якого тоді належали й Більшівці. Сейм також дав доручення вивчити питання щодо того, в якому містечку цей суд найкраще відкрити. Крім Більшівців, на роль резиденції цієї важливої установи претендувало ще одне містечко – Букачівці.
Більшовецька ґмінна рада ухвалила подати петицію до Галицького сейму про відкриття повітового суду саме в Більшівцях. Своє прохання рада мотивувала тим, що в Більшівцях тоді концентрувалася вся місцева торгівля, яка була навіть активнішою, ніж у багатьох сусідніх містечках – Галичі, Букачівцях, Маріямполі та інших. Крім того, Більшівці тоді динамічно розвивалися. Містечко мало дороги та площі, посипані шутром, пошту і телеграф, залізничний пристанок, який планувалося розширити у повноцінну станцію, пост жандармерії, залічкову касу з оборотом 100 тис. злотих ринських, лікаря, аптеку, чотирикласну школу, для якої незабаром спорудили новий будинок вартістю 10 тис. злотих ринських. Велися роботи з метою сполучення Більшівців з великою підгаєцько-галицькою дорогою, що мало ще більше активізувати торговий рух. Така активна торгова та суспільна діяльність вимагала залагодження різних офіційних формальностей чи спорів, чим і мав займатися повітовий суд.

Вирішення цієї справи затягнулося на багато років, причому більшовецька громада не сиділа склавши руки, а всіляко намагалася лобіювати питання відкриття суду в містечку, в тому числі й через друковані видання. Так, у газеті «Кур’єр львівський» неодноразово з’являлися дописи, в яких обґрунтовувалася необхідність відкриття суду саме у Більшівцях. Врешті-решт вищі інстанції вирішили, що суд у Букачівцях охоплював би своєю юрисдикцією замало місцевостей, а крім того, ці території тоді не були густонаселеними. Натомість Більшівці, які знаходилися у південно-східній частині тогочасного повіту, мали більшу кількість населення у своїх околицях. Крім того, було погане транспортне сполучення з Бурштином, де знаходилися судові інстанції, особливо восени і весною, коли потрібно було добиратися по цілковитому бездоріжжю та болотах. На рішення влади вплинула й та обставина, що повітовий суд у Бурштині, який обслуговував і більшовецьку громаду, був доволі перевантаженим. До його юрисдикції тоді входила 51 ґміна з 43 002 мешканцями. Планувалося, що повітовий суд у Більшівцях буде охоплювати 20 ґмін, де мешкали 16 099 жителів.
В жовтні 1899 року цісар Австро-Угорщини дав офіційний дозвіл на відкриття повітового суду, але свою роботу суд розпочав лише через шість років. В 1905 році «Газета львівська» розмістила офіційне розпорядження Міністерства справедливості про початок роботи повітового суду в Більшівцях. Ця установа розпочинала свою роботу з першого червня 1905 року, а очолив її Фелікс Ожельський, який раніше працював судовим секретарем у Рогатині.

Відкриття повітового суду мале велике значення для подальшого розвитку Більшівців. «Від часу створення суду і податкового управління містечко почало розвиватися активніше, – писала тогочасна преса. – Тут оселилося кільканадцять родин урядників, які усвідомлювали, що вони закинуті сюди волею долі й змушені жити у досить примітивних умовах. Але спільними зусиллями вони намагаються якось покращити умови свого перебування, в чому їм допомагає місцева інтелігенція. На жаль, дуже бракує відповідних помешкань, а деякі власники нерухомості виставляють надто завищені ціни при винайманні житла. Дається взнаки й відсутність тротуарів, бо під час дощової погоди пересуватися містом доволі складно. Тут бракує також інтелектуальних розваг, хоч і ведуться розмови про заснування читальні, завданням якої була б організація лекцій, концертів і популяризація різних знань серед місцевої та околичної людності. Поселення в містечку урядників мало й свій негативний бік – дуже зросли ціни на продукти харчування».
Під час Першої світової війни повітовий суд працював з перервами. Сьомого вересня 1916 року внаслідок масованого обстрілу будівля суду була зруйнована, і фактично все містечко перетворилося на руїни. Функції повітового суду у Більшівцях перебрав на себе суд у Рогатині.
Олена БУЧИК