Юрій Остяк: роблю те, що в моїх силах
Кукільницький старостинський округ Більшівцівської ТГ, до складу якого входять населені пункти: село Кукільники (центр однойменного округу), село Загір’я-Кукільницьке, село Яблунів, очолює добре знана в громаді людина – Юрій Остяк. Найстарший староста громади, добрий господар і великий оптиміст.
В короткому інтерв’ю нашій газеті Юрій Михайлович окреслює основні проблеми і потреби свого округу, а також висловлює сподівання на розвиток сіл.
– Юрію Михайловичу, ви найстарший староста громади, що Вас спонукало в поважному віці очолити новостворений округ?
– Людина завжди шукає дії і спілкування. Я звик до такої діяльності, знаю ту роботу, а ще маю досвід і потребу щось робити. Маю 54 роки керівного стажу (свого часу працював головним інженером, головою колгоспу, головою сільради), і це завжди була господарча діяльність, і робота з людьми. А люди ж всякої натури: когось треба попросити, комусь добре слово сказати, а когось і посварити. Мусимо працювати…
– Зважаючи на Ваш досвід, як гадаєте, чи змінилося якісно життя сіл, відколи вони приєдналися до територіальної громади? Які найбільш болючі питання округу?
– В житті все міняється, колись на краще, іноді на гірше. Однозначно важко відповісти, але це теперішній порядок, і ми повинні гуртуватися.
Нам кажуть робити бізнес-проєкти, але ж ми не є бізнесова структура, не маємо власного виробництва. То колись був колгосп, за якого ремонтували дороги, будували клуби, створювали робочі місця. А тепер на благоустрій треба самим шукати копійку.
Я господарник по своєму світогляду: маємо довкола ліс – вартувало би виготовляти меблі, посіяли пшеницю – зробили би макаронні вироби і так далі. Основна проблема округу – немає переробки, а відтак – робочих місць. Молодь виїжджає, а село занепадає. Це проблема всієї України, на жаль.
Ще одне болюче питання – дороги. То теж проблема більшості українських громад.
Ми зі свого боку стараємося, ремонтуємо клуби, ФАПи… А для кого? Молоді мало…
– Хто помагає Вам у роботі?
– Помагають люди, на яких я можу покластися. То найперші порадники, виконавці і підтримка водночас. Люди наші загалом доброзичливі, завжди відгукуються, згідні помогти чи підказати. Кажуть у очі, що не так. Можу навести як приклад поважного кукільницького ґазду Василя Кучука, котрий у свої 92 роки має ще багато ідей для села.
Помагають парохи наших сіл. Не стоять осторонь життя округу і підприємці: Іван Білущак, Володимир Януш, Віталій Зіньковський, Василь Штиркало.
– Що зроблено за період становлення Кукільницького округу?
– Ремонт Будинку культури с. Кукільники – залу, хочемо зробити спортзал; Хресна дорога в селі.
У Яблунові плануємо також спортивний майданчик. Зараз село виграло проєкт Бюджету участі по ремонту водопроводу (на 25 тис. грн.), отож ми вже закупили трубу, є відремонтовані насоси.
Зроблено майданчик в с. Загір’я, там же ремонтували перший і другий корпус школи (перекрили дах, встановили санвузли у приміщенні). У Загір’ї зробили підмостку довкола будівлі ФАПу, водовідведення. Там має ще бути пандус. Також ремонтуємо кабінет для прийому людей. Нещодавно у тому селі окультурили пам’ятник полеглим у Другій світовій війні: помалювали, встановили бруковані клумби, висіяли траву, посадили туї та кущі гібіскусу (на фото внизу).
Спільно з меценатами (із залученням спонсорських коштів) плануємо перекрити костел у Загір’ї. З кукільницьким костелом проблема, бо він знаходиться на балансі обласного відділу культури. А загірського нема на балансі, тут простіше. Тому спершу потрібно перекрити, аби вберегти, а подальші кроки буде видно.
– Ви докладаєте зусиль для збереження і відновлення культурних пам’яток…
– Я завжди за те, щоб зберегти. В тому кукільницькому костелі мене хрестили у 1954-му році. Прикро, що споруда занепадає. Що в моїх силах, за то хапаюся і стараюся зберегти для села.
Нещодавно ми відкрили пам’ятники у Кукільниках та Яблунові. У центрі Кукільників взагалі був пустир, отож хотілося якось облагородити те місце. Так виник задум поставити погруддя Кобзаря. Зараз хочу продовжити благоустрій започаткованого скверу Т. Шевченка, замість підстанції зробити озеро, щоб молодь мала де посидіти.
А поряд знаходиться старовинний млин, теж може бути туристична родзинка. Ще якихось 40 років тому той млин молов 5 тон в годину, такий потужний був! Ціла округа з’їжджалася. З часом занепав, бо став нерентабельним.
У Яблуневі був пам’ятник І. Франку, на жаль дуже знищений, реставрації вже не підлягав, осипався. З допомогою І. Білущака, Н. Майструк, Г. Горбачевської-Попович відкрили нове погруддя Каменяра. Тепер там гарна площа, людям приємно зайти.
– З якими питаннями до Вас звертаються люди?
– З найрізноманітнішими, в основному – з земельними питаннями. Часто люди просто хочуть порадитися…
– Дякую за розмову, пане старосто. Всіх благ Вам та вашому округу.
Тетяна Зарецька