«Особливості усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя»

Повномасштабна військова агресія росії проти України вкрала у маленьких українців щасливе дитинство та можливість зростати у повноцінних сім’ях. Нині це наші реалії, які змушують здригатися весь світ.

Усиновлення дітей в Україні в умовах воєнного стану здійснюється  у відповідності до норм чинного законодавства, а саме: Сімейного кодексу України та Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей затвердженого урядовою постановою від 8 жовтня 2008 року № 905.

 Детальніше про особливості усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя під час правового режиму воєнного стану розповідає юрист Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини. Для цього, той з подружжя, хто бажає усиновити дитину, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем її проживання. Для подання такої заяви заявнику необхідно зібрати пакет документів, а саме:

• копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія свідоцтва про шлюб;
• висновок про стан здоров’я заявника;
• документ про наявність чи відсутність судимості;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згідна дитина на усиновлення, якщо вона досягла відповідного віку та може висловити свою згоду.  Згода дитини на усиновлення надається у письмовій або усній формі залежно від віку та стану здоров’я дитини. Здійснює розгляд питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Після отримання відповідного висновку про доцільність усиновлення, заявнику необхідно звернутися до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення.

Згідно ст. 310 ЦПК України, така заява подається до суду за місцем проживання дитини.

У позовній заяві про усиновлення дитини також може бути зазначено клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові дитини, місце народження та дату народження дитини, чи внесено зміни щодо актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства(ст.ст.126, 230 СКУ).

Зверніть увагу! Тільки на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини  вносяться відповідні зміни і видається нове Свідоцтво про народження дитини з урахуванням усіх цих змін – органом державної реєстрації актів цивільного стану України (ДРАЦС). При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною 18 років, після чого знищуються, про що складається відповідний акт.