Культурна провесінь

Якщо рік тому, коли повномасштабна війна лиш зачиналася, ми ще замислювалися над питанням, чи культура на часі, то тепер утвердилися в думці, що нема нічого другорядного в питаннях українськости. Культура єднає і надає сенсу боротьбі за цінності й спадок багатьох поколінь українців. Для України в протистоянні з росією величезна складова перемоги – це розуміння, хто ми…

Отак полегко, з маленького села, відтак зі старостинського округу, і, врешті, –Більшівцівської територіальної громади, спільно з іншими містами й громадами, вимальовується культурно-освітній узір, що творить цілісне вишиття усієї України. Такої пошматованої зараз… Ось такі сентенції спадали на гадку, коли ми готували цей репортаж, перший, до речі, із циклу, бо сподіваємося на розмаїте продовження теми.

Найперше відвідали Більшівцівський ліцей, де поміж тривог навчається наше наступне покоління. У небезпечні хвилини учні спускаються до укриття, яке облаштоване в підвалі навчального закладу. Там коротають час у молитві на вервиці або ж вправляються у стрільбі, адже сховище слугує ще й тиром для найбільш спритних ліцеїстів. Знову символічно, чи не так?.. Молитва і прицільна точність у пораженні ворога – ось найперша потреба сьогодення. Тим часом навчальний заклад намагається бути самозарадним у звичних побутових речах. Приміром, нещодавно у десяти класах замінили двері, щоправда, вживані (бо їх віддав школі костел), але ще добротні…

Більшівцівська школа мистецтв, як завше, привітно зустрічає гостей звуками музики. Кожен клас світлий, натхненний, заповнений… Діти усміхнені, розучують нові твори, готуючись до травневого академконцерту. А на виставкових столах образотворчого класу красуються у експозиції роботи юних художників.

Народний дім завмер в очікуванні репетицій… Ще якась година – і сюди щебетом прилинуть артисти – солісти й вокальні колективи; танцювальний гурток стане до станка. Творча робота завжди копітка.

Поточний рік розпочали 1 січня відкриттям анотаційно-меморіальної дошки, яку встановили на фасадній стіні Школи мистецтв. Нагадаємо, з 1945 по 1957 рр. тут знаходився райвідділок НКВД, у застінках якого москалі закатували чимало українських патріотів. Ідея пошанувати пам’ятним знаком загиблий цвіт нації належить пароху церкви Різдва Христового, о.-митр. Василю Завірачу. Захід приурочили до Дня народин провідника ОУН Степана Бандери.

До слова, заходи по вшануванню пам’яті С. Бандери відбулися у кожному населеному пункті громади.

«Єднає нас Різдво Христове» – так називалися фестини, у яких взяли участь творчі колективи усіх сіл Більшівцівської громади. Під час дійства провели ярмарок смаколиків на підтримку ЗСУ. 29 січня пом’янули на панахиді Героїв Крут, відтак у Народному домі організували перегляд кінофільму «Крути 1918».

Святочної недільної днини 12 лютого працівники культури нашої громади разом з народним аматорським квартетом «Ярославна» побували на благодійному фестивалі духовної музики «З вірою в Бога і в Перемогу» в с. Голинь (Калуський район). Там «Ярославна» виконала дві духовні пісні, і була відтак нагороджена цікавими призами й подячною грамотою.

Ще одна неординарна подія у культурному житті громади трапилася напередодні, 11 лютого. Стартував мистецький проєкт «ЛітАк» – літературно-акустичний вечір, який об’єднав у теплому спілкуванні творчих людей, небайдужих до поезії і музики.

У дійстві взяли участь: Наталія Маслій, Тетяна Хоронжук, Надія Турковська, Лідія Українець (Дудишин), Марія Заверач, Іванна Небор, Андрій Хлібкевич, Юрій Лабінський, Іван Долженко, Софія Шиянова. Захід був закритим, але організатори обіцяють продовження у відкритій аудиторії, щоб всі охочі змогли насолодитися чаром музики і слова.

 

Продовження на сторінці газети “Більшівцівська ратуша” у ФБ.