Образ Матері Божої Більшовецької

Близько 1624 року володар Більшівців Марцін Казановський збудував на пагорбі костел і монастир, до якого запросив чернечий орден кармелітів. Співзасновниками храму були також родини Кунашовських та Розвадовських. Центральним образом костелу в Більшівцях стало зображення Матері Божої з Дитятком.

Легенда, пов’язана з цим образом, розповідає про одну з битв Марціна Казановського, яка відбулася в 1621 році під час відбиття татарської навали. Гетьман Казановський на чолі свого війська чекав наближення татар на березі Дністра. Аж раптом пес, який стояв біля нього, побачив, що хвилями ріки пливе якийсь предмет. Казановський скомандував псові скочити у ріку, і він приніс гетьману згорнуте в рулон зображення Божої Матері. Гетьман дуже зрадів такій знахідці й наказав перед боєм відслужити перед образом службу Божу в своєму таборі. Після молитви татари, чиї сили значно переважали, зазнали нищівної поразки, а воїни Казановського понесли незначні втрати. Неначе якась невидима сила берегла їх. У вдячність за чудесне спасіння володар містечка переніс образ до новозбудованої каплиці в Більшівцях. Інша легенда стверджує, що образ Матері Божої Більшовецької є копією Мадонни Лукаса Кранаха – відомого німецького художника епохи Відродження. Копія картини була написана учнем великого майстра, а потім передана храму.

Коли Марцін Казановський запросив кармелітів до монастиря, він подарував їм 5 ставків з рибою, пагорб та землю. У наступні десятиліття храм був серйозно пошкоджений під час тривалих воєн. У 1642 році розпочалася реконструкція, яка була завершена освяченням храму в 1725 році. Нова церква була вже з цегли. Ще однією важливою віхою в історії Більшівців став 1777 рік. 12 серпня цього року церкву освятив отець Криспін Цешковський, а образ Божої Матері коронували папськими коронами. Указом Львівської архієпархії від 11 листопада 1791 року при костелі кармелітів у Більшівцях була заснована парафія.
Найбільш трагічним для храму став 1916 рік. Більшівці опинилися на лінії фронту між російськими військами та об’єднаними німецько-австрійськими силами. Під час бойових дій містечко фактично перетворилося на руїни, постраждав також і костел. Образ Божої Матері врятували отці кармеліти, які під час обстрілу храму 7 вересня 1916 року зняли його з вівтаря і наступні два дні ховалися з ним у церковних склепіннях.
Згодом настоятель храму Теодор Байорек разом з отцем Каролем Ніпсуєм були змушені покинути Більшівці. З собою вони взяли й чудесний образ і відвезли його для тимчасового зберігання до церкви отців кармелітів у Львові. Після того як лінія фронту віддалилася від Більшівців, Теодор Байорек повернувся до містечка. Він прокрався окопами до самого монастирського пагорба і знайшов церкву та монастир у руїнах.

У серпні 1920 року отець Теодор Байорек утік від більшовиків у село Томашівці, забравши з монастиря деяке майно, яке там ще було. На жаль, 19 серпня його спіймав патруль кінної армії Семена Будьонного. З нього зняли одяг і привласнили собі все, що він із собою мав. Настоятель, без сумніву, був би вбитий, але його врятували вояки Петлюри. Побачивши більшовицькі війська, вони почали стріляти з карабінів, і налякані росіяни втекли. Коли більшовицька смута минула, отець-настоятель знову повернувся до Більшівців і почав працювати над відновленням монастиря. У липні 1926 року Теодор Байорек перестав бути настоятелем – його місце зайняв отець Бернард Пацьорек.
У 1929 році більшовецька громада докладала активних зусиль, щоб повернути образ Божої Матері зі Львова. Для цього був створений комітет, який очолювала Феліція Кшечунович. Завданням комітету було не лише повернути образ, а й прикрасити храм та належним чином оформити образ, який привезуть зі Львова. Місцева громада проявила велику жертовність – усі допомагали або фінансово, або брали участь у роботах. Образ повернувся до Більшівців напередодні свята Матері Божої наступного року.
Під час Другої світової війни лінія фронту кілька разів проходила територією Станиславівського воєводства, в тому числі й через Більшівці. В результаті бойових дій храм і монастир знову були зруйновані. Тодішній настоятель ордена отець Войцех Зайонц вирішив евакуювати монахів і знову передав образ Божої Матері на зберігання до монастиря кармелітів у Львові.
Згодом майно з храму в Більшівцях перевезли до монастиря кармелітів у Кракові. Образ спочатку експонувався в ризниці храму. В 1966 році його віддали на консервацію, а потім образ «оселився» в гданській кармелітській церкві Святої Катерини.
Післявоєнна доля більшовецької святині була трагічною і водночас характерною для тих часів, коли атеїстична комуністична влада боролася проти всіх проявів релігійності. Спочатку храм перетворили на свинарник, потім на зерносховище для гарнізону НКВС, а згодом на сховище для склотари.
У 2001 році зруйнований кармелітський храм і монастир почали відбудовувати. В храмі також відновили фрагменти давнього оздоблення, що пережило руйнацію. Тоді ж були створені копії чудотворного образу, які не зовсім відповідали оригіналові, що перебував тут багато століть тому. Нинішня копія образу, яку урочисто інтронізували 14 липня 2019 року, з’явилася завдяки старанням архієпископа Мечислава Мокшицького. Львівський митрополит РКЦ бажав, аби образ був найточнішою копією оригіналу XVI століття. Після виготовлення копії відбувся «поцілунок образів», тобто копія ікони торкнулася оригіналу. Це відбулося в храмі святої Катерини у Гданську.
Олена БУЧИК