Фальсифікація меду: ознаки і методи виявлення

Мед – це не просто смачний, але і дуже корисний продукт. Справжня його цінність криється у речовині натурального походження. Але для отримання великої кількості натурального продукту потрібні значні витрати. Тому недобросовісні торговці дуже часто вдаються до фальсифікації меду. Звичайний споживач розпізнати підробку не завжди здатний. Тож придбати справжній корисний продукт – справа зовсім не проста.

За оцінками фахівців, шахрайство з продуктами харчування обходиться світовій харчовій промисловості приблизно в 30 мільярдів євро щорічно. Згідно з дослідженнями США, після молока та оливкової олії, мед входить до ТОР-3 продуктів, які найчастіше піддаються фальсифікації. Причинами є високі ціни на натуральний продукт і дешеві замінники й сиропи, які складно виявити, а також дорогі та не завжди доступні інструменти для такого аналізу.

Найпоширенішими формами фальсифікації меду є додавання цукрових сиропів, зміна географічного або ботанічного походження й підгодівля бджіл під час активного збору нектару.

З розвитком торгівлі та посиленням захисту ланцюжків продовольчих поставок, методи шахрайства стають все досконалішими.

Наприклад, ситуація з одним із найдорожчих видів меду – Манука. У Новій Зеландії щорічно виробляється близько 2-3 тисяч тонн справжнього меду Манука, при цьому обсяг торгівлі в усьому світі становить 10 тисяч тонн. Виходить, що продажі “меду Манука” випереджають виробництво на 300%.

Крім цього, експерти вказали на багато інших проблемних точок індустрії. Виявляється, 100% внутрішнього ринку Чилі – це  фальсифікований сиропами мед. А більше 20% роздрібно фасованого меду в ЄС має ознаки наявності неприродного походження цукрів або ненатуральності походження.

Способи фальсифікації меду

Для фальсифікації меду використовують додавання цукрового сиропу, крохмальної і бурякової меляси, борошна, та інших речовин. Про користь такого продукту годі й казати. У кращому випадку він не завдасть шкоди організму.

Дуже часто на ринках штучний мед видають за натуральний. Він хоч і схожий за кольором та запахом, але не має ніяких цілющих властивостей.

Одним із способів фальсифікації меду є спроба збільшити обсяг одержуваного продукту за рахунок годівлі бджіл у період медозбору цукровим сиропом. У цьому випадку готова маса не має великої лікувальної сили, оскільки користь речовини безпосередньо залежить від властивостей рослин, із яких збирається мед. Саме «цукровий» мед найчастіше споживачі приймають за натуральний. Часто визначити фальсифікацію меду досить складно навіть у лабораторних умовах.

Як визначити фальсифікат за зовнішніми ознаками

Фахівці дають ряд рекомендацій, які допоможуть визначити фальсифікат за допомогою зовнішніх ознак.

• Натуральний продукт повинен мати справжній медовий аромат.
• Білий мед повинен вас насторожити, оскільки в такому продукті може міститися багато цукру.
• Темно-бурий відтінок свідчить про те, що мед падевий.
• Карамельний аромат меду повинен насторожити. Він може свідчити про штучне походження товару або про його плавлення.
• Важливим показником є густота маси, яка повинна відповідати сорту меду.
• Натуральний продукт добре накручується на ложку. Неякісний рідкий мед, що стікає з ложки, свідчить про неготовність речовини. Занадто водянистий продукт не можна довго зберігати. Він може заграти.
• У зимовий період будь-який мед повинен бути густим. Якщо ви побачили у продажу рідкий продукт, висока ймовірність того, що він розведений або його прогрівають, а значить, корисних речовин у ньому вже немає.
• Зверніть пильну увагу на те, чи не бродить продукт бджільництва. Для цього його необхідно перемішати. Якщо при цьому з’являються бульбашки, піна, кислий запах або консистенція речовини рідка, то все це свідчить про те, що мед уже заграв.
• Дуже важливо звернути увагу на етикетку на упаковці. На ній повинна бути вказана інформація про те, де отримано мед.
• Не варто купувати мед, який зібрано з рослин біля траси або дороги, оскільки в такому продукті міститься свинець, накопичений у квітах.
• Справжній мед легко розтирається між пальцями. А ось підроблений абсолютно не всотується, а скочується грудочками.
• Для визначення в меді води і цукру необхідно його капнути на аркуш паперу. Якщо ви помітили, що навколо краплі утворилося вологе коло, ви маєте справу з фальсифікатом.

Для визначення фальсифікату за зовнішніми ознаками враховуються такі параметри, як запах, колір, смак і консистенція. Важливу роль відіграє відтінок продукту. Різні сорти меду мають різний колір:

акацієвий – білий, липовий – бурштиновий, падевий – темний, гречаний – коричневий.

За смаком і ароматом теж можна судити про якість продукту. Запах повинен бути медовим, але не карамельним. Аромат карамелі характерний для падевого продукту. Звичайному покупцеві складно відрізнити натуральний запах від синтетичних ароматизаторів. А ось досвідчені бджолярі з таким завданням справляються дуже просто.

Майте на увазі також, що натуральний мед прозорий, але злегка мутнуватий. Наявність невеликої каламутності свідчить лише про вміст у меді таких корисних речовин, як мінерали, декстрин, азотисті елементи, які необхідні для нормальної кристалізації. А ось у штучному продукті відсутні всі ці елементи, тому він і не кристалізується.

Визначити підробку неозброєним оком важко. Більш точну інформацію про якість продукту можна отримати тільки у лабораторних умовах. Тому фахівці рекомендують перед купівлею досконало вивчити зовнішні характеристики того сорту меду, який ви збираєтеся придбати. Літератури за цією тематикою наразі досить багато. Тільки тоді ви зможете за зовнішніми параметрами визначити, чи варто брати продукт, чи ні. При появі будь-яких сумнівів не робіть покупку.

Варто пам’ятати!

У підприємців, які займаються реалізацією меду, обов’язково має бути державна реєстрація. Купуючи мед на офіційних ринках, споживач має право переглянути експертний висновок на продукцію.

Якщо реалізація меду здійснюється в торгівельних мережах – то має індивідуальне пакування з відповідним маркуванням та супровідні документи, які підтверджують його походження та відповідність нормативній документації.

Попередньо розфасований мед повинен мати маркування з його назвою, назву та адресу виробника/пакувальника, країну походження, умови зберігання, термін придатності, серію/партію та зазначену вагу. Продукт може називатися тільки «медом», якщо він відповідає встановленим стандартам складу.

Мед є одним з  продуктів, на етикетках якого повинна зазначатися країна походження меду.