Небезпечний шкідник – вузькозлатка ясенева смарагдова – атакує ліси України

Вузькозлатка ясенева смарагдова Agrilus planipennis (в деяких наукових джерелах – ясенева смарагдова златка) є небезпечним карантинним шкідником, який завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним ясеневим лісам.

До липня 2019 року був відсутній в Україні! Перші ділянки уражені цим шкідником виявлено на території загально-зоологічного заказника місцевого значення «Герасківський», Марківського лісництва ДП «Біловодське лісомисливське господарство», Луганської області.

На даний час шкідник відсутній на території Івано-Франківської області, але, враховуючи те, що різні види ясеня широко представлені в лісах, парках, насадженнях України, а також той факт, що вузькозлатка ясенева смарагдова швидко розповсюджується (від 1 до 40 км за рік), на сьогодні немає жодного сумніву, що швидкість її розселення буде залежати від стратегії та тактики проведення спеціальних карантинних та лісозахисних заходів.

В цілому, є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах.

Станом на 01 жовтня 2021 року, державними фітосанітарними інспекторами Івано-Франківської області проведено обстеження лісонасаджень, лісосмуг та парків на загальній площі 581 га., з них частково обстеження проводились за допомогою феромонних пасток на площі 150 га. за результатами проведених обстежень шкідника не виявлено.

Фітосанітарний ризик та заходи з метою недопущення розповсюдження A. Planipennis: Відповідно до Стандарту ЕРРО PM 9/14 (1) «Національна система фітосанітарного контролю для Agrilus planipennis» рекомендації щодо дій у випадку виявлення вогнища златки такі:

1) встановлення регульованої зони радіусом щонайменше 20 км навколо місця первинного виявлення А. planipennis, щоб попередити переміщення можливо заселеного рослинного матеріалу (дров, саджанців ясеня) із регульованої зони;

2) проведення термінового контрольного (детального) обстеження в радіусі щонайменше 1 км навколо первинного вогнища виявлення шкідника для встановлення кордонів зараженої зони;

3) вирубування (спилювання) заселених златкою дерев до вильоту дорослих жуків та одразу після виявлення заселених дерев (з подальшим спалюванням всіх дерев до найтонших гілок або подрібненням на тріску розміром до 2,5 см);

4) вирубування всіх ясенів в радіусі не менше 100 м (точний радіус визначається в залежності від розповсюдження дерев ясеня у насадженні) навколо кожного заселеного златкою дерева;

5) детальна перевірка кожного зрубаного або поваленого вітром дерева на присутність А. planipennis шляхом зрізання кори;

6) у випадку виявлення додаткових заселених дерев, встановлення нової зони вирубування ясенів радіусом не менше 100 м навколо кожного пошкодженого дерева та повторення дій відповідно до вищезазначених пунктів 3-5;

7) створення мапи розташування усіх заселених дерев та зазначення карантинної зони. Кожне нове виявлення в зоні вирубування ясенів, автоматично призводить до змін меж радіусу зони 1 км (уточняється відповідно до наявності ясенів у насадженні);

Крім цього, у випадку запровадження карантинного режиму забороняється: – переміщення необробленої деревини ясеня (в тому числі дров і тріски), виробів, зроблених з необробленої деревини ясеня, і садивного матеріалу ясеня із зараженої зони в іншу частину регульованої зони та за межі регульованої зони; – вирощування садивного матеріалу ясеня та інших рослин-господарів в місці виробництва, якщо це місце не перевірено на відсутність А. planipennis. Щодо дерев’яного пакувального матеріалу, який виготовлено з деревини ясеня, то до нього застосовуються такі ж вимоги як і до інших видів дерев’яного пакувального матеріалу –  він повинен бути оброблений і маркований відповідно до вимог Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15 «Регулювання дерев’яного пакування матеріалу в міжнародній торгівлі».

Поширення: Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Не менш важливу роль у запобіганні поширенню златки відіграють суб’єкти господарювання, які займаються експортом та імпортом лісо ти пиломатеріалів а також виробів з деревини і зобов’язані повідомляти фітосанітарних інспекторів про виявлені ними ознаки ураження своєї продукції цим шкідником або ознаки розповсюдження шкідника на території виробництва.

Шкідливість: Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але рідше можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

Опис комахи: Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм дорослої личинки – 26-32мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Молоді жуки протягом 1 – 2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Наголошуємо всім громадянам та суб’єктам господарювання не бути байдужими та терміново повідомляти Головне управління Держпродспоживслужби в області про виявлені ознаки ураження ясеневою смарагдовою златкою продукції з деревини ясеня або про ознаки розповсюдження шкідника на території виробництва, в парках, лісах!!!