Паспорт громади

ПАСПОРТ

Більшівцівської територіальної громади

станом на 01.07.2022р

 

 

1. Історична довідка територіальної громади

Перша згадка в документах — 24 березня 1402 галицький староста Петро з Харбінович засвідчив дарування вдовою галицького міщанина Павла Шкирки Агнешкою села римо-католицькому архиєпископу Якову Стрепі.

Вперше у книгах галицького суду Більшівці згадуються 12 березня 1436 р. (Bolschow Minor)

1617 — власником Більшівців став коронний гетьман Марцін Казановський.

1655 — місцеві селяни брали участь у повстанських загонах Семена Височана.

На початку XVIII століття навколишні землі належали князям Яблоновським, потім перейшли у власність багатої спольщеної вірменської родини Кшечуновичів (пол. Krzeczunowiczowie).

Наприкінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремісничо-торгівельним містечком Рогатинського повіту. В 1897 р. через Більшівці пролягла залізниця (існувала до 1944 р.). Тут були млин, гуральня, броварня, двокласна школа. У 1860-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням перехрещених граблів, коси та серпа.

На початку ХХ ст. щопонеділка проводилися торги, а щороку 14–15 липня — дводенний ярмарок. Ця традиція збереглась і понині, кожну третю неділю липня в Більшівцях проходить Шкап’єрна — свято-ярмарок, де діти та дорослі можуть поласувати цукровими півниками та пісними коралями — символами свята.

Перша світова війна завдала шкоди містечку.

На початку листопада 1918 року містечко увійшло до складу новоутвореної Української держави.
Демократичність її підтверджує проведення у Більшівцях 6 квітня 1919 року (за ініціативи Селянсько-робітничого союзу, КП Східної Галичини) Рогатинського повітового робітничо-селянського з’їзду, на який прибули 120 представників від 20 навколишніх сіл. У виступах засуджувались дії польських імперіалістів, «власної буржуазії», звучав заклик до переобрання влади.

У 1930-тих роках великий земельний власник у містечку Кшечунович надав кошти для реконструкції млина, було споруджено електростанцію, відкрито сироварню. Кшечунович мав стайню, розводив тут племінних коней. У ставках розводили рибу. При монастирі діяла цегельня. Тут був клуб з бібліотекою (з польськими книгами), українці мали читальню на 200 книг.

У 1939 році в Більшівцях проживало 3900 мешканців (1850 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 400 поляків, 1450 євреїв)

У часи Другої світової війни тут відбувалися масові розстріли місцевих жителів. 1943 року нацисти вбили тут понад 1000 місцевих євреїв 

8 березня 1944 р. гестапівці приїхали для проведення арештів, але бойовик ОУН із засідки убив п’ятьох і трьох поранив.

1 грудня 1944 року Більшівці атакував курінь УПА «Скажені». Близько 500 повстанців дві години вели обстріл місцевого костелу, який служив укриттям для партактиву та офіцерів НКВС, а також спалили будівлі райкому партії та райуповнаркомзагу

1940–1963 — Більшівці були районним центром. Тут діяла сумнозвісна катівня НКГБ-МГБ. Для звільнення в’язнів з катівні 23 грудня 1944 р. райцентром оволоділа чота сотні «Гайдамаків» під командуванням хорунжого «Ясміна», тільки частині більшовиків удалося сховатися за неприступними мурами костелу.

 За часів радянської влади побудовано поліклініку, а для номерної лікарні пристосовано маєток колишнього пана Кшечуновича (до того часу мешканців обслуговував один приватний лікар). На базі панських рибних ставків створили рибгосп, який в середині ХХ століття видавав 430 тонн живої риби щороку.

Нині діє приватне рибне господарство «Більшівці-риба».

У 1983 р. до Більшівців приєднане село Слобідка Більшівцівська

 

 

2. Територіальна громада утворена в 13 вересня 2016року

 

Більшівцівська територіальна громада з центром – смт. Більшівці розташована  в Івано-Франківському  районі Івано-Франківської області.

 

 

3. Транспортна логістика

Відстань до районного центру

– шосейними шляхами __- 33,2 км.

– залізницею  із станції м. Галич       – 29 км,

 

Відстань до обласного центру

– шосейними шляхами __- 33,2 км.

– залізницею із станції м. Галич – 29 км,

 

Відстань від адміністративного центру до кожного з населених пунктів в ТГ 

 

Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу	Відстань від адміністративного центру до кожного з населених пунктів в ТГ, кілометрів
смт. Більшівці	0
с. Слобідка Більшівцівська	1,3
с. Кінашів	4,9
с. Курів	9,0
с. Жалибори	7,3
с. Поділля	10,3
с. Нараївка	6,7
с. Нові Скоморохи	10,1
с. Старі Скоморохи	11,1
с. Підшумлянці	12,9
с. Кукільники	4,9
с. Загіря-Кукільницьке	8,3
с. Яблунів	9,5
с. Хохонів	12,4
с. Набережне	13,6
с. Дитятин	15,0

 

 

4. 4. Керівництво територіальної громади

 

Селищний голова – САНОЦЬКИЙ Василь Павлович

Заступник селищного голови – БОЙЧУК Марія Григорівна

Секретар  ради- Вітовська Олександра  Іванівна

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету – КОСТІВ Олександра Петрівна

 

5. Територія -15261,3 га в тому числі :

 

Територія	всього, га
Кукільницький_старостинський округ	4155,7
Ново-Скоморохівський старостинський округ	3594,9
Кінашівський старостинський округ	3008,9
Дитятинський старостинський округ	2698,4
смт. Більшівці та с. Слобідка-Більшівцівська	1803,4
Разом:	15261,3

 

 

 

Площа населених пунктів 115,57 кв.км (11557га) в т.ч.

 

Територія	Площа населених пунктів , кв.км
смт. Більшівці	12,83
с.Слобідка-Більшівцівська	5,83
с. Нараївка	9,3
с. Нові Скоморохи	10,97
с. Старі Скоморохи	10,6
с. Підшумлянці	4,66
с. Кінашів	12,74
с. Курів	5,0
с. Жалибори	5,04
с. Поділля	8,56
с.Кукільники	18,13
с. Загіря-Кукільницьке	6,04
с. Яблунів	1,06
с. Хохонів	3,018
с. Набережне	0,47
с.Дитятин	1,33
Разом:	115,57

 

6. Дорожня інфраструктура

 

Протяжність доріг складає 159 км.,  з них: з твердим покриттям – 159 км, в тому числі з  асфальто-бетонним покриттям – 39,1  км,  з  щебеневим гравійним покриттям – 119,9 км.

 

 

7.ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ

ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ

 

№ п/п	Міські, селищні, сільські ради та населенні пункти в них	Кількість населення
		станом на 01.01.2022
1	Смт. Більшівці	1843
2	с. Слобідка- Більшівцівська	462
	Кінашівський старостинський округ
3.	с. Кінашів	899
4.	с. Курів	233
5.	с. Жалибори	507
6.	с. Поділля	278
	Ново-Скоморохівський старостинський округ
7.	с. Нараївка	452
8.	с. Нові Скоморохи	539
9.	с. Старі Скоморохи	199
10.	с. Підшумлянці	137
	Кукільницький старостинський округ
11.	с. Кукільники	407
12.	с. Загіря-Кукільницьке	397
13.	с. Яблунів	437
	Дитятинський старостинський округ
14.	с. Набережне	57
15.	с. Хохонів	343
16.	с. Дитятин	402
	Усього:	7592

 

 

 

 

 

8. Населення громади – 7592 чол. в т.ч.

Станом на 01.01.2022
	Ново-Скоморохівський старостинський округ	Кінашівський старостинський округ	Більшівці
Усього, чол.	1327	1917	2305
Дітей дошкільного віку	50	67	99
Дітей шкільного віку	112	190	309
Громадян пенсійного віку	584	602	854
Працездатне населення	581	1058	1043

 

	Кукільницький старостинський округ	Дитятинський старостинський округ	Разом по громаді
Усього, чол.	1241	802	7592
Дітей дошкільного віку	41	28	285
Дітей шкільного віку	138	96	845
Громадян пенсійного віку	306	367	2713
Працездатне населення	756	311	3749

 

9. Демографічний (віковий) склад

0-19 років – ___

20-35 років – ____

36-55 років – ___

55-60 років – ___

старше 60 років – ___

 

 

10. Гендерна характеристика – чоловіків 2796 чол., жінок- 4796 чол.

 

11.  Кількість депутатів; перелік груп, фракцій:

 

Кількісний склад депутатського корпусу Більшівцівської ТГ налічує 22 депутати

 

 

 

12. Постійні комісії ради:

 

№ з/п	Назва комісії	П.І.Б. голови комісії
1.	Постійна комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту	Грибик Юлія Богданівна
2.	Постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку	Станіславський Микола Михайлович
3.	Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи	Гладковський Юрій Володимирович
4.	Постійна комісія з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров’я та соціального захисту населення	Грибик Наталія Григорівна

 

13. Кількісний склад виконавчого комітету (крім голови та секретаря )

 

     Кількісний  склад виконавчого комітету – 28 членів

 

 

 

14.Депутатами районної/ обласної ради, із числа територіальної громади,

обрано:

        До обласної ради: 1_депутат- Магаль Володимир Васильович

        До районної  ради: 1 депутат – Матейко Мирон Федорович

 

 

15.Органи самоорганізації населення

 

Інформація щодо створення та діяльність на території Більшівцівської громади органів самоорганізації населення
Район	Назва територіальної громади	Назва ОСНу	Межі території діяльності ОСНу	Дата легалізації	Порядок легалізації (шляхом реєстрації або повідомлення про заснування)	Дані про перебування у процесі припинення (зареєстровано/припинено/у стадії припинення)

 

 

16. Структура земельного фонду

 

№	Територія громади	Кінашівський старостинський округ, га		Дитятинський старостинський округ,га		Кукільницький старостинський округ, га
з/п
	Територія, всього в тому числі:	3008,9		2698,4		4155,7
1.	Сільськогосподарські угіддя	2651,4858		2426,29		3254,8046
	в т.ч. Рілля	2136,4676		1730,4734		2474,895
2.	Ліси та інші лісопокриті площі	241,8		203,30		699,34
3.	Забудовані землі	79,5061		47,4118		85,8454
4.	Внутрішні води	15,6881		7,8		108,79

 

№	Територія громади	Новоскоморохівський старостинський округ, га		Більшівці та с. Слобідка-Більшівцівська
з/п
	Територія, всього в тому числі:	3594,9		1803,4
1.	Сільськогосподарські угіддя	3167,1465		1330,001
	в т.ч. Рілля	2482,895		870,2802
2.	Ліси та інші лісопокриті площі	203,30		5,99
3.	Забудовані землі	90,8052		245,9532
4.	Внутрішні водойми	146,5701		183,6470

 

 

 

17. Корисні копалини

 Глина, вапняк, артезіанські води

 

18. Наявність містобудівної документації:

 

– схеми планування території громад;

 

– генеральні плани населених пунктів – 14

– плани зонувань територій;

 

– детальні плани території – 9

 

 

 

19. БЮДЖЕТ Більшівцівської територіальної громадина за 2021 рік тис.грн..

 

 

	Загальний фонд	Спеціальний фонд		Всього
		Всього	В т.ч. бюджет розвитку
Доходи:
Податкові надходження	16096,7	23,2		16119,9
Неподаткові надходження	1017,5	1386,3		2403,8
Дотації	33035,4			33035,4
Субвенції	686,6	2528,1		3214,7
Всього	50836,2	3937,6		54773,8
Видатки	50429,3	3228,2		53657,5
Соціальний захист та соціальне забезпечення	1318,5			1318,5
Фізична культура і спорт	75,0			75,0
Житлово-комунальне господарство (благоустрій населенних пунктів)	1041,4	15,2	15,2	1056,6
Будивництво та регіональний розвиток	х	х	х	х
Транспорт та транспортна інфраструктура, дорожне господарство	650,0	х	х	650,0
Сільське, лісове, рибне господарство та мисливство (Здійснення заходів із землеустрою)	16,3	43,2	х	59,5
Інші програми та заходи, пов’язані з економічною діяльністю	150,0	х	х	150,0
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру	х	х	х	х
Охорона навколишнього природного середовища	х	2445,0	х	2445,0
Резервний фонд	45,0	х	х	45,0
Інші субвенції з місцевого бюджету	100,0	37,0	37,0	137,0
Всього	3396,2	2540,4	52,2	5936,6

 

Доходи на 1-го мешкенця територіальної громади – 721,46 грн.

% власних доходів – 33

% витрат  заробітньої плати на утримання апарату  12%

 

 

20.Кількість зареєстрованих суб’єктів господарської діяльності на території громади–  юридичних осіб – 72,  підприємців- _121__.

 

  Промислові підприємства

	На 01.01. 2022р.
Всього –	153
в т.ч. акціонерні товариства	5
кооперативна власність	2
господарські товариства
державна власність
ТОВ	16
приватні підприємства	137

 

 

 Основні з них, види  їх продукції :м’ясо та м’ясопродукти, столова вода, виробництво чаю, надання послуг

21.Підприємства сільськогосподарського виробництва.

	разом
Всього –	40
в т.ч. акціонерні товариства	1
кооперативна власність	1
господарські товариства	4
державна власність
ТОВ	3
Фермерські господарства	33
приватні підприємства	4

 

 Основні напрямки спеціалізації:

 Основні з них: вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, рибництво

 

22. Підприємства, які є комунальною власністю територіальної громади в

т. ч. ОСББ

 

№ з/п	Назва	На 01.07.2022 р.
		Всього	Кількість працюючих
1.	КП «Більшівці-ЕКО»	1	7

 

23. Торгівля

 

	разом
Магазинів, у т.ч.:	44
Продуктов-промислові	37
промислові	7
приватні	44
Ринки, у т.ч.:	1
стаціонарні
стихійні
Продовольчо-промислові	1
промислові
Побутові підприємства	3

 

 

 

24. СГД з обслуговування населення

 

За типом діяльності	На
	01.01.2022р.
Забезпечення паливом/скрапленим газом
Сільгоспроботи
Ремонт приміщень
Ритуальні послуги	1
Шиття та ремонт одягу	1
Ремонт взуття
Ремонт побутової техніки

25. Послуги зв’язку

 

За типом діяльності	На  01.01.2022_р
% покриття територій інтернет зв’язком	80
Інше

 

26. Кількість центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів)

 

    Центр надання адміністративних послуг смт. Більшівці вул.. Вічевий Майдан – 1

 

27.Охорона здоров’я

 

За типом діяльності	На  01.01.2022_р
	Кількість закладів	Ліжок	В них працівників (штатних одиниць)	Форма власності
Медичні заклади в т.ч.
-лікарень	1	40	39	комунальна
в т.ч. центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги	1
-амбулаторій	х	х	х	х
-диспансери	х	х	х	х
-ФАП	8		7	комунальна
-аптека	2		2
-інші

 

 

 

 

28. Освіта

 

	на 01.10.2022
	кіль-кість	розрахункова кіль-кість місць	в них:		форма власності
			вчите-лів, вихова-телів	учнів, дітей
1.Вищі навчальні         заклади	х	х	х	х	х
2.Школи ( в т.ч. опорні школи)	6
Більшівцівський ліцей (опорна)		500	39	345	комунальна
Кінашівський ліцей		192	19	78	комунальна
Жалиборівський гімназія		150	17	69	комунальна
Загірська гімназія		85	13	49	комунальна
Дитятинська гімназія		55	10	36	комунальна
Ново-Скоморохівська гімназія		60	8	27	комунальна
Школи-інтернати
Гімназії (колегій)
3.Діючі дошкільні заклади	1		13	45	комунальна
4.Приміщення недіючих
– шкільних закладів
– дошкільних закладів

 

 

 

 

29. Заклади культури

 

• Будинки культури, клуби , народні доми – 12
• Театри – –  _
• Бібліотеки – 9                  

Дитяча школа мистецтв – 1

 

 

30. Заклади та об’єкти фізкультури та спорту

     4 майданчики із штучним покриттям 

 

31. Наявність довгострокового планування документів: стратегії, галузеві стратегії, середньострокові програми

 

	Дата і №   рішення про прийняття	Термін дії
Цільова Програма «Поліпшення малопродуктивних земельних угідь у 2022-2024 роках на території Більшівцівської ТГ		2022-2024
Програма підтримки самозабезпечення Більшівцівської територіальної громади харчовими продуктами на 2022-2024 роки «Сади Перемоги»		2022-2024
Цільова програма перспективи агропромислового розвитку та розвитку сільських територій Більшівцівської ТГ на 2022-2025 роки		2022-2025
Цільова програма «Питна вода» на 2022-2026 роки		2022-2026
Комплексна програма розвитку цивільного захисту на території територіальної громади на 2022-2024 роки		2022-2024
Програма соціально-економічного та культурного розвитку Більшівцівської ТГ на 2022 рік
Програма розвитку земельних відносин на території населених пунктів Більшівцівської селищної ради ОТГ на 2019-2023 роки	14.12.2018 рішення 17 сесії 7 скликання	2019-2023
Комплексна програма соціального захисту населення Більшівцівської селищної ради на 2022-2025 роки	Рішеня №1466 від 26.11.2021	2022-2025

 

 

32. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки

 

Більшівці – це містечко, де гармонійно поєднуються різні епохи, а на вулицях можна побачити цікаву архітектуру. На жаль, невблаганний час і руйнівні війни знищили левову частку історичних пам’яток, але Більшівці все ж мають чим пишатися і що показати своїм гостям.
            Безперечно, найвідомішою пам’яткою є  Санктуарій Матері Божої, заснований у 1624 році. Багато років тут зберігався чудотворний образ Матері Божої. Під час війн храм неодноразово пошкоджувався і руйнувався, а за часів радянської влади його закрили. Після проголошення Україною незалежності почалася його новітня історія.

       В 2001 році храм відновив свою діяльність – тепер сюди регулярно прибувають паломники, тут проходять зустрічі християнської молоді. Санктуарій у Більшівцях є добре знаним не лише в Україні, а й за її межами.
В 1718 році будівництво мурованого храму розпочав Ян Ґалецький, полковник війська польського, на вдячність за чудотворне оздоровлення. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою католицької церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшовецької та її коронація стало найважливішою подією в історії цього святого місця.
        На Вічевому майдані знаходиться ратуша – свідчення того, що колись це невелике галицьке містечко мало амбіції більшого міста. Ратушу збудували в центрі Більшівців у ХІХ столітті. Збереглися свідчення професора Мечислава Ґуравського, який писав, що «в середмісті знаходиться досить велика, але неправильної форми площа Ринок з ратушею». Ярмарки на Вічевому майдані перед ратушею славилися в ті часи на всю округу. Міська ратуша – це двоповерхова прямокутна будівля у класичному стилі. Над головним входом височіє восьмикутна вежа з невеликим декоративним годинником. З давніх малюнків і фото відомо, що вежа ратуші колись була набагато вужчою і вищою. Її довелося відбудовувати, адже під час Першої світової Більшівці служили ареною запеклих боїв між австрійцями та росіянами, і були фактично зруйновані. Попри все, ратуша і сьогодні привертає увагу своїми ошатними обрисами, цікавою формою вікон, а також кам’яним облицюванням на фасаді.
       Чудовою пам’яткою минулих епох є палац Кшечуновичів, де колись жили володарі містечка. Кшечуновичі мали вірменське коріння. Вони прибули до Речі Посполитої в другій половині XVII століття на запрошення галицького старости Андрія Потоцького, який заснував місто Станиславів. Будучи вмілими купцями, Кшечуновичі швидко завоювали авторитет на галицьких землях. У 1785 році за наказом австрійського цісаря Франца-Йозефа родину Кшечуновичів переведено в шляхетський стан та надано їм родинний герб. У період їхнього володарювання в Більшівцях стрімко розвивалися торговельна діяльність та різні ремесла. В містечку функціонував млин, майстри виготовляли вино, варили пиво, відкрилася двокласна школа.
    Палац Кшечуновичів у Більшівцях збудували на місці колишньої садиби Малецьких (1800 рік). Нові власники неодноразово її перебудовували. У роки Першої світової війни замок був повністю зруйнований, а цінні речі зникли. Однак Корнель Кшечунович замість нього звів у 1927-1929 роках новий особняк в стилі неокласицизму. Фасадну сторону садиби оздоблює портик з чотирма колонами. З боку парку палац Кшечуновичів прикрашають дві чудові вежі. Сходами можна спуститися в парк до фонтану. У центральній частині палацу розташовувався величезний бальний зал заввишки в два поверхи.
       Ще одна цікава будівля у Більшівцях – церква Різдва Христового, зведена за проєктом українського архітектора Василя Нагірного у 1905 році на місці старого дерев’яного храму. Ця святиня була побудована на кошти тодішнього власника містечка Валер’яна Кшечуновича. Попередня дерев’яна церква була дуже знищена, тому її розібрали і побудували новий храм на тому ж подвір’ї. В 1906 році церкву освятив митрополит Андрей Шептицький – про це з особливою гордістю й сьогодні розповідають віряни. В храмі можна побачити ошатний дерев’яний іконостас, який походить з 1920-х років. Тут зокрема знаходяться дві цінні ікони на дереві – зображення Ісуса Христа і Матері Божої, за які віряни колись заплатили 100 злотих, а тоді то були великі гроші.

    Заслуговує на увагу й колишня синагога, що знаходиться поблизу від ратуші. У другій половині ХІХ століття близько 70% населення Більшівців складали євреї. Переважно вони були ремісниками та займалися дрібною торгівлею. Тут працювали їхні школа та бібліотека, а також благодійне товариство «Гамле хесед». До Другої світової війни культурне, громадське та релігійне життя місцевих євреїв було дуже активним. Збудували синагогу в ХІХ столітті, а на початку ХХ століття вона зазнала реконструкції. У далекому минулому тут читали молитви та проводили обряди, а сьогодні тут розмістився Будинок культури.

 

 

33. Позитивні історії залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій

Співпраця  з USAID

 

 

34. Поводження з твердими побутовими відходами

Збір та утилізацію ТПВ здійснює КП «Більшівці-ЕКО»

 

35. Впровадження заходів з енергоефективності

Станом на 01.01.2022 року не впроваджувалось

 

36. Туризм

На стадії розробки програма розвитку туризму Більшівцівської ТГ на 2023-2026 роки із встановленням туристичних маршрутів