Насильство, що здійснюється по відношенню до дітей або у їх присутності є однією з найнебезпечніших форм, оскільки може призвести до страшних і непередбачуваних наслідків.
Чинне законодавство України визначає, що Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Форми домашнього насильства:
Фізичне — побиття, штовхання, позбавлення сну або їжі.
Психологічне — приниження, крики, погрози, ізоляція від друзів.
Економічне — коли дитині не купують одяг за сезоном, відмовляють в медичній допомозі або примушують жебракувати.
Сексуальне — будь-які дії інтимного характеру щодо дитини.
Як розпізнати насильство
Не завжди насильство залишає синці та шрами. Психологічне, економічне чи сексуальне насильство часто не мають зовнішніх ознак. Тому головними сигналами стають зміни у поведінці.
На насильство часто вказують:
Фізичні ознаки: гематоми, опіки, порізи, що постійно повторюються; переломи, травми голови, болі без видимих медичних причин; інші хронічні захворювання, пов’язані з недоглядом.
Поведінкові сигнали: замкнутість або гіперактивність, агресивна або, навпаки, надмірна слухняність, дистанціювання від інших, невпевненість, негативні висловлювання про себе, самоушкодження— порізи, спроби самогубства, вживання алкоголю або наркотиків.
Психоемоційні особливості: надмірна тривожність, безпорадність, відчуття провини, постійне бажання догоджати, пригнічений настрій та депресивність.
Необхідно пам’ятати, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших, є не свідком, а жертвою!
Куди звернутися за допомогою:
Якщо ви стали свідком насильства над дитиною або самі потребуєте допомоги, негайно звертайтеся до відповідних служб:
- 102 — Національна поліція України (
- 116 111 або 0 800 500 225 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді (безкоштовно та анонімно, забезпечується ГО “Ла Страда-Україна”).
- 15-47 — Урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства.
- 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
- 0 800 213 103 — Гаряча лінія системи безоплатної правничої допомоги.
Необхідно пам’ятати, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших, є не свідком, а жертвою!
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.