Перша згадка в документах — 24 березня 1402 галицький староста Петро з Харбінович засвідчив дарування вдовою галицького міщанина Павла Шкирки Агнешкою села римо-католицькому архиєпископу Якову Стрепі
Вперше у книгах галицького суду Більшівці згадуються 12 березня 1436 р. (Bolschow Minor).
- 1617 — власником Більшівців став коронний гетьман Марцін Казановський.
- 1655 — місцеві селяни брали участь у повстанських загонах Семена Височана.
На початку XVIII століття навколишні землі належали князям Яблоновським, потім перейшли у власність багатої спольщеної вірменської родини Кшечуновичів (пол. Krzeczunowiczowie).
Наприкінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремісничо-торгівельним містечком Рогатинського повіту. В 1897 р. через Більшівці пролягла залізниця (існувала до 1944 р.). Тут були млин, гуральня, броварня, двокласна школа. У 1860-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням перехрещених граблів, коси та серпа.
На початку ХХ ст. щопонеділка проводилися торги, а щороку 14-15 липня — дводенний ярмарок. Ця традиція збереглась і понині, кожну третю неділю липня в Більшівцях проходить Шкап’єрна — свято-ярмарок, де діти та дорослі можуть поласувати цукровими півниками та пісними коралями — символами свята.
Перша світова війна завдала шкоди містечку.
Західноукраїнська Народна Республіка
На початку листопада 1918 року містечко увійшло до складу новоутвореної Української держави. Демократичність її підтверджує проведення у Більшівцях 6 квітня 1919 року (за ініціативи Селянсько-робітничого союзу, КП Східної Галичини) Рогатинського повітового робітничо-селянського з’їзду, на який прибули 120 представників від 20 навколишніх сіл. У виступах засуджувались дії польських імперіалістів, «власної буржуазії», звучав заклик до переобрання влади.
Під час влади Польщі
21 листопада 1929 року місцеві москвофіли під час забави розпочали бійку з українцями. Кілька москвофілів, які приїхали сюди з Галича, отримали ножові поранення.У 1930-тих роках великий земельний власник у містечку Кшечунович надав кошти для реконструкції млина, було споруджено електростанцію, відкрито сироварню. Кшечунович мав стайню, розводив тут племінних коней. У ставках розводили рибу. При монастирі діяла цегельня. Тут був клуб з бібліотекою (з польськими книгами), українці мали читальню на 200 книг.
У 1939 році в Більшівцях проживало 3900 мешканців (1850 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 400 поляків, 1450 євреїв).
Друга світова війна і радянський період
У часи Другої світової війни тут відбувалися масові розстріли місцевих жителів. 1943 року нацисти вбили тут понад 1000 місцевих євреїв [Архівовано 27 грудня 2004 у Wayback Machine.].
8 березня 1944 р. гестапівці приїхали для проведення арештів, але бойовик ОУН із засідки убив п’ятьох і трьох поранив.[8].
1 грудня 1944 року Більшівці атакував курінь УПА «Скажені». Близько 500 повстанців дві години вели обстріл місцевого костелу, який служив укриттям для партактиву та офіцерів НКВС, а також спалили будівлі райкому партії та райуповнаркомзагу[9].
1940–1963 — Більшівці були районним центром. Тут діяла сумнозвісна катівня НКГБ-МГБ.[10] Для звільнення в’язнів з катівні 23 грудня 1944 р. райцентром оволоділа чота сотні «Гайдамаків» під командуванням хорунжого «Ясміна», тільки частині більшовиків удалося сховатися за неприступними мурами костелу.[11]
За часів радянської влади побудовано поліклініку, а для номерної лікарні пристосовано маєток колишнього пана Кшечуновича (до того часу мешканців обслуговував один приватний лікар). На базі панських рибних ставків створили рибгосп, який в середині ХХ століття видавав 430 тонн живої риби щороку.
Нині діє приватне рибне господарство «Більшівціриба».
Населення: 2,6 тисяч мешканців (1959); 2 254 (2005).
У 1983 р. до Більшівців приєднане село Слобідка Більшівцівська