Рогатинське відділення Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України» інформує, що у зв’язку із зниженням температури повітря необхідно вирішити питання щодо забезпечення належного повітряно-температурного режиму у лікувальних закладах та закладах освіти, так, як його недотримання може негативно вплинути на здоров’я пацієнтів у закладах охорони здоров’я та дітей у навчально-виховних закладах.
Тому, відповідно до нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, у групових осередках регламентовано температуру приміщень +19-23℃; у приміщеннях басейну +29-30℃; у залах для занять музикою та фізичною культурою +18-19℃; у теплих переходах не менше +15℃; у приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, – не менше +21℃. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40-60%.
У приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів відносна вологість повітря повинна складати 40-60%.Температура повітря в класах і кабінетах +17-18℃; в майстернях з обробки металу і дерева +16-18℃; в спортивних залах+15-17℃, а роздягальнях при них +19-23℃; в актовій залі +17-20℃; в бібліотеці +16-18℃; в медичних кабінетах +21-23℃; в рекреаціях +16-18℃; в спальних приміщеннях +18-20℃; в умивальних +20-23℃; у вестибюлі, гардеробі +16-19℃; в туалетах +17-21℃; в душових – не нижче 25℃ (ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Згідно з Державними санітарними нормами і правилами «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я» (наказ МОЗ України від 21.02.2023 №354) в операційних та інших ключових приміщеннях лікувально-профілактичних закладів (лікарень, клінік) температура повітря має становити 18-24℃ з відносною вологістю 30-60%. Це забезпечує комфорт для пацієнтів і персоналу, а також мінімізує ризики інфекцій.
Дотримання санітарно-гігієнічних показників мікроклімату у лікувальних закладах та закладах освіти є одним з ключових у збереженні та зміцненні стану здоров’я.
Здоровий спосіб життя
Здоровий спосіб життя – це спосіб життя, який сприяє збереженню, зміцненню й відновленню здоров’я людини, а отже, й населення країни в цілому.
В основі здорового способу життя лежать такі принципи:
- раціональне харчування;
- оптимальний руховий режим;
- загартування організму;
- особиста гігієна;
- відсутність шкідливих звичок;
- моральний і духовний розвиток;
- формування розвитку вольових якостей.
Треба відмітити, що за оцінками вітчизняних та закордонних спеціалістів стан здоров’я населення залежить на 25-50% від способу життя, на 20-40% від стану навколишнього середовища, на 15-20% від генетичних факторів та тільки на 10% від діяльності служб охорони здоров’я.
Вибір людиною здорового способу життя неможливий без відмови від шкідливих звичок, до числа яких відносяться: паління, вживання алкоголю, наркотичних речовин. Як правило, ці звички формуються у підлітковому та юнацькому віці, тому просвітню роботу необхідно починати якомога раніше.
Паління – наймасовіша хронічна побутова інтоксикація. Паління завдає шкоди не лише здоров’ю курців, а й оточуючих, так зване «пасивне паління». Особливу небезпеку становлять бронхіти курців. Паління створює сприятливі умови для виникнення виразкової хвороби шлунку. Тютюновий дим надзвичайно шкідливо впливає на репродуктивну функцію жіночого організму, викликаючи викидні, на ранніх стадіях вагітності, дисфункції. Тяжкі наслідки паління можуть проявитися й через багато років, в тому числі онкологічні захворювання.
Алкоголізм – хронічне захворювання, зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. В результаті цього захворювання у хворих з’являються оборотні, а надалі – стійкі неврологічні розлади та психічні порушення аж до повної деградації особистості. Алкоголь притуплює увагу, збільшує можливість виникнення травм під час роботи та інші.
Серйозне занепокоєння викликає наркоманія – хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами.
Наркотична залежність формується дуже швидко, а процес деградації особистості йде так стрімко, що до 30-40 років наступає старіння організму. Загострюються супутні захворювання, швидше проявляються нові. Наркомани є групою ризику по гепатиту В та ВІЛ-інфекції.
Пам’ятайте, що спосіб життя має найбільший вплив на стан здоров’я, а здоровий спобіг життя закладає фундамент гарного самопочуття, зміцнює захисні сили організму та розкриває його потенційні можливості.
Фельдшер санітарний
відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики неінфекційних хвороб
Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Наталія НИКОЛИШИН
Всесвітній день гігієни рук
15 жовтня це не просто дата в календарі. Це нагадування про важливість щоденної гігієни, яка може захистити ваше здоров’я та здоров’я оточуючих. Чи знаєте ви, що всього за одну хвилину можна врятувати життя? Це нескладна і нетривала маніпуляція, що не потребує багато ресурсів. Зазвичай ми про неї навіть не замислюємося і не завжди її виконуєм. Мова йде про миття рук.
Можливо, ви ставитеся до миття рук як до чогось незначного, що можна виконати швидко, просто сполоснувши руки під водою. Проте сьогодні це найпростіший і найдоступніший спосіб запобігти поширенню вірусів і бактерій. І для цього потрібно всього лише 60 секунд! Це зовсім небагато часу, щоб захистити себе і своїх близьких.
Щодня ми торкаємося безлічі предметів, спілкуємось з людьми, і наші руки можуть переносити на собі мікроби, яких ми не бачимо, але які можуть стати причиною хвороб. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, чисті руки можуть запобігти до 30% кишковим інфекціям та до 20% респіраторним хворобам!
Коли необхідно мити руки?
- Коли руки помітно забрудненні.
- Після відвідування громадських місць та користування транспортом.
- Після дотику до будь-яких поверхонь за межами вашого помешкання.
- Після контакту з тваринами.
- Після відвідування санітарної кімнати.
- Перед приготуванням та вживанням їжі.
- Після контакту з хворим, (кашлю/чхання), після потрапляння на руки будь-яких рідин з організму хворого (кров, сеча, блювотиння) перш ніж торкатись ран або порізів перш ніж торкатись носа, рота або очей.
Мити руки потрібно під проточною водою 1 мл мила протягом 40-60 секунд. Під час миття рук дотримуйтесь правильної техніки. Не забувайте про критичні ділянки на руках: зона між пальцями, тильна сторона долоні, великий палець та кінчики пальців.
Для сушіння рук обирайте одноразові паперові рушники. Використання багаторазових рушників для сушіння рук може бути додатковим фактором передачі збудників інфекційних хвороб.
ПАМ’ЯТАЙМО, що така проста процедура, як миття рук, здатна попередити не тільки зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але і зробити життя людини більш комфортним, приємним та безпечним.
Фельдшер санітарний
відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики неінфекційних хвороб
Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» І.Т. Чаборик
Профілактика дитячого травматизму в школі
Діти шкільного віку частіше зазнають травм, адже, з одного боку, мають певну самостійність та свободу дій, а з іншого боку – не володіють достатнім життєвим досвідом і навичками безпечної поведінки.
Серед травмованих дітей переважають хлопчики (65–70%), що пов’язано з більшою схильністю до рухливих ігор та активного відпочинку.
За видами виникнення травм виділяють:
– побутові (вдома, у дворі тощо);
– вуличні;
– шкільні (під час перебування у навчальному закладі);
– дорожньо-транспортні;
– спортивні (під час тренувань чи змагань).
Основні принципи профілактики дитячого травматизму в школі:
✅ створення безпечного середовища у закладі освіти: належна підготовка території, спортивних майданчиків, приміщень, майстерень і спортзалів, проведення інструктажів із техніки безпеки для учнів і працівників;
✅ забезпечення навчальних майстерень спецодягом, засобами індивідуального захисту, медичними аптечками;
✅ облаштування робочих місць для сидіння у зручній робочій позі, що відповідають вимогам безпеки;
✅ формування у дітей навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;
✅ проведення навчання для вироблення навичок із безпеки праці, дотримання правил дорожнього руху та безпечної поведінки на дорозі;
✅ проведення бесiд із учнями для попередження всiх видiв дитячого травматизму, зокрема з беззаперечного виконання правил дорожнього руху;
✅ проводення шкiльних конкурсів учнiвських творiв, малюнків, газет щодо безпеки життєдіяльності та попередження усiх видiв дитячого травматизму;
✅ залучення батьків до спільної роботи з профілактики дитячого травматизму.
Профілактика дитячого травматизму у школі потребує комплексного підходу: тісної співпраці педагогів, батьків, медичних працівників та самих учнів.
👆Лише за умови створення безпечного освітнього середовища, систематичного навчання дітей правилам безпеки й розвитку у них відповідальності за власне здоров’я можна значно знизити рівень дитячого травматизму та забезпечити безпечне дитинство.
Фельдшер санітарний
відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики неінфекційних хвороб
Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Богданна Демська
Психічне здоров’я в сучасних умовах
Щороку 10 жовтня в Україні та у світі відзначається Всесвітній день психічного (ментального) здоров’я. Його мета звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини та необхідність підтримки людей з подібними захворюваннями. Також Всесвітній день психічного здоров’я спрямований на підтримку осіб, які не мають психічних розладів, проте переживають скрутні часи і потребують сили волі та стійкості, щоб впоратися з життєвими труднощами.
В цей день кожен повинен мати можливість у будь-який час і в будь-якому місці отримати необхідну медичну допомогу, мати доступ до освіти та інформації. Незалежно від статусу та рівня життя людини, нікому не може бути відмовлено в психологічній допомозі та підтримці.
Для України, яка третій рік поспіль живе в умовах війни, збереження ментального здоров’я населення та організація його психосоціальної підтримки є надзвичайно актуальними. Адже сьогодні за оцінками фахівців, до 50% населення країни потребує психологічної допомоги. І ця кількість буде лише зростати, оскільки війна триває.
Навчитися керувати стресом та покращити свій стан людина може як з допомогою спеціаліста (сімейного лікаря, психолога, психотерапевта) так і додатково зробити самостійні кроки.
Варто усвідомлювати, що відповідальність за своє життя кожен несе самостійно, а отже робити кроки для подолання стресу ми маємо власноруч.
Коли ми знаходимося в тяжкому емоційному стані, важливою є підтримка друзів та рідних. Якщо відчуваєте, що вам потрібна допомога, треба обов’язково про це говорити. Адже кожна людина хоча б раз за своє життя була в стані стресу, а отже всім знайомі ці почуття. Здоровий сон (не менше 7 годин) запорука здорового та продуктивного дня! А як ми знаємо, психічно здорова людина – це ще й продуктивна людина, тому важливо відновлювати свої сили та піклуватися про свій режим.
Коли людина піклується про своє психічне здоров’я, цим підвищується продуктивність та самооцінка, покращуються відносини з людьми та запобігається розвитку психічних розладів.
Позитивне ставлення до себе та інших – запорука психічного та духовного здоров’я. Бережіть психічне здоров’я! Адже це запорука щасливого життя і довголіття!
Фельдшер санітарний
відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики неінфекційних хвороб
Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Ігор ЧАБОРИК