Паспорт громади
ПАСПОРТ
Більшівцівської територіальної громади
станом на 01.07.2022р
- Історична довідка територіальної громади
Перша згадка в документах — 24 березня 1402 галицький староста Петро з Харбінович засвідчив дарування вдовою галицького міщанина Павла Шкирки Агнешкою села римо-католицькому архиєпископу Якову Стрепі.
Вперше у книгах галицького суду Більшівці згадуються 12 березня 1436 р. (Bolschow Minor)
1617 — власником Більшівців став коронний гетьман Марцін Казановський.
1655 — місцеві селяни брали участь у повстанських загонах Семена Височана.
На початку XVIII століття навколишні землі належали князям Яблоновським, потім перейшли у власність багатої спольщеної вірменської родини Кшечуновичів (пол. Krzeczunowiczowie).
Наприкінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремісничо-торгівельним містечком Рогатинського повіту. В 1897 р. через Більшівці пролягла залізниця (існувала до 1944 р.). Тут були млин, гуральня, броварня, двокласна школа. У 1860-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням перехрещених граблів, коси та серпа.
На початку ХХ ст. щопонеділка проводилися торги, а щороку 14–15 липня — дводенний ярмарок. Ця традиція збереглась і понині, кожну третю неділю липня в Більшівцях проходить Шкап’єрна — свято-ярмарок, де діти та дорослі можуть поласувати цукровими півниками та пісними коралями — символами свята.
Перша світова війна завдала шкоди містечку.
На початку листопада 1918 року містечко увійшло до складу новоутвореної Української держави.
Демократичність її підтверджує проведення у Більшівцях 6 квітня 1919 року (за ініціативи Селянсько-робітничого союзу, КП Східної Галичини) Рогатинського повітового робітничо-селянського з’їзду, на який прибули 120 представників від 20 навколишніх сіл. У виступах засуджувались дії польських імперіалістів, «власної буржуазії», звучав заклик до переобрання влади.
У 1930-тих роках великий земельний власник у містечку Кшечунович надав кошти для реконструкції млина, було споруджено електростанцію, відкрито сироварню. Кшечунович мав стайню, розводив тут племінних коней. У ставках розводили рибу. При монастирі діяла цегельня. Тут був клуб з бібліотекою (з польськими книгами), українці мали читальню на 200 книг.
У 1939 році в Більшівцях проживало 3900 мешканців (1850 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 400 поляків, 1450 євреїв)
У часи Другої світової війни тут відбувалися масові розстріли місцевих жителів. 1943 року нацисти вбили тут понад 1000 місцевих євреїв
8 березня 1944 р. гестапівці приїхали для проведення арештів, але бойовик ОУН із засідки убив п’ятьох і трьох поранив.
1 грудня 1944 року Більшівці атакував курінь УПА «Скажені». Близько 500 повстанців дві години вели обстріл місцевого костелу, який служив укриттям для партактиву та офіцерів НКВС, а також спалили будівлі райкому партії та райуповнаркомзагу
1940–1963 — Більшівці були районним центром. Тут діяла сумнозвісна катівня НКГБ-МГБ. Для звільнення в’язнів з катівні 23 грудня 1944 р. райцентром оволоділа чота сотні «Гайдамаків» під командуванням хорунжого «Ясміна», тільки частині більшовиків удалося сховатися за неприступними мурами костелу.
За часів радянської влади побудовано поліклініку, а для номерної лікарні пристосовано маєток колишнього пана Кшечуновича (до того часу мешканців обслуговував один приватний лікар). На базі панських рибних ставків створили рибгосп, який в середині ХХ століття видавав 430 тонн живої риби щороку.
Нині діє приватне рибне господарство «Більшівці-риба».
У 1983 р. до Більшівців приєднане село Слобідка Більшівцівська
- Територіальна громада утворена в 13 вересня 2016року
Більшівцівська територіальна громада з центром – смт. Більшівці розташована в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області.
- Транспортна логістика
Відстань до районного центру
– шосейними шляхами __- 33,2 км.
– залізницею із станції м. Галич – 29 км,
Відстань до обласного центру
– шосейними шляхами __- 33,2 км.
– залізницею із станції м. Галич – 29 км,
Відстань від адміністративного центру до кожного з населених пунктів в ТГ
Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу | Відстань від адміністративного центру до кожного з населених пунктів в ТГ, кілометрів |
смт. Більшівці | 0 |
с. Слобідка Більшівцівська | 1,3 |
с. Кінашів | 4,9 |
с. Курів | 9,0 |
с. Жалибори | 7,3 |
с. Поділля | 10,3 |
с. Нараївка | 6,7 |
с. Нові Скоморохи | 10,1 |
с. Старі Скоморохи | 11,1 |
с. Підшумлянці | 12,9 |
с. Кукільники | 4,9 |
с. Загіря-Кукільницьке | 8,3 |
с. Яблунів | 9,5 |
с. Хохонів | 12,4 |
с. Набережне | 13,6 |
с. Дитятин | 15,0 |
- 4. Керівництво територіальної громади
Селищний голова – САНОЦЬКИЙ Василь Павлович
Заступник селищного голови – БОЙЧУК Марія Григорівна
Секретар ради- Вітовська Олександра Іванівна
Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету – КОСТІВ Олександра Петрівна
- Територія -15261,3 га в тому числі :
Територія | всього, га | |
Кукільницький_старостинський округ | 4155,7 | |
Ново-Скоморохівський старостинський округ | 3594,9 | |
Кінашівський старостинський округ | 3008,9 | |
Дитятинський старостинський округ | 2698,4 | |
смт. Більшівці та с. Слобідка-Більшівцівська | 1803,4 | |
Разом: | 15261,3 |
Площа населених пунктів 115,57 кв.км (11557га) в т.ч.
Територія | Площа населених пунктів , кв.км | |
смт. Більшівці | 12,83 | |
с.Слобідка-Більшівцівська | 5,83 | |
с. Нараївка | 9,3 | |
с. Нові Скоморохи | 10,97 | |
с. Старі Скоморохи |
10,6 | |
с. Підшумлянці | 4,66 | |
с. Кінашів | 12,74 | |
с. Курів | 5,0 | |
с. Жалибори | 5,04 | |
с. Поділля | 8,56 | |
с.Кукільники | 18,13 | |
с. Загіря-Кукільницьке | 6,04 | |
с. Яблунів | 1,06 | |
с. Хохонів | 3,018 | |
с. Набережне | 0,47 | |
с.Дитятин | 1,33 | |
Разом: | 115,57 |
- Дорожня інфраструктура
Протяжність доріг складає 159 км., з них: з твердим покриттям – 159 км, в тому числі з асфальто-бетонним покриттям – 39,1 км, з щебеневим гравійним покриттям – 119,9 км.
7.ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ
ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ
№ п/п | Міські, селищні, сільські ради та населенні пункти в них | Кількість населення |
станом на 01.01.2022 | ||
1 | Смт. Більшівці | 1843 |
2 | с. Слобідка- Більшівцівська | 462 |
Кінашівський
старостинський округ |
||
3. | с. Кінашів | 899 |
4. | с. Курів | 233 |
5. | с. Жалибори | 507 |
6. | с. Поділля | 278 |
Ново-Скоморохівський
старостинський округ |
||
7. | с. Нараївка | 452
|
8. | с. Нові Скоморохи | 539 |
9. | с. Старі Скоморохи | 199 |
10. | с. Підшумлянці | 137 |
Кукільницький
старостинський округ |
||
11. | с. Кукільники | 407 |
12. | с. Загіря-Кукільницьке | 397 |
13. | с. Яблунів | 437 |
Дитятинський
старостинський округ |
||
14. | с. Набережне | 57 |
15. | с. Хохонів | 343 |
16. | с. Дитятин | 402 |
Усього: | 7592 |
- Населення громади – 7592 чол. в т.ч.
Станом на 01.01.2022
|
|||
Ново-Скоморохівський
старостинський округ |
Кінашівський
старостинський округ |
Більшівці | |
Усього, чол. | 1327 | 1917 | 2305 |
Дітей дошкільного віку | 50 | 67 | 99 |
Дітей шкільного віку | 112 | 190 | 309 |
Громадян пенсійного віку | 584 | 602 | 854 |
Працездатне населення | 581 | 1058 | 1043 |
Кукільницький
старостинський округ |
Дитятинський
старостинський округ |
Разом по громаді | |
Усього, чол. | 1241 | 802 | 7592 |
Дітей дошкільного віку | 41 | 28 | 285 |
Дітей шкільного віку | 138 | 96 | 845 |
Громадян пенсійного віку | 306 | 367 | 2713 |
Працездатне населення | 756 | 311 | 3749 |
- Демографічний (віковий) склад
0-19 років – ___
20-35 років – ____
36-55 років – ___
55-60 років – ___
старше 60 років – ___
- Гендерна характеристика – чоловіків 2796 чол., жінок- 4796 чол.
- Кількість депутатів; перелік груп, фракцій:
Кількісний склад депутатського корпусу Більшівцівської ТГ налічує 22 депутати
- Постійні комісії ради:
№
з/п |
Назва комісії | П.І.Б. голови комісії |
1. | Постійна комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту | Грибик Юлія Богданівна |
2. | Постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку | Станіславський Микола Михайлович |
3. | Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи | Гладковський Юрій Володимирович |
4. | Постійна комісія з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров’я та соціального захисту населення | Грибик Наталія Григорівна |
- Кількісний склад виконавчого комітету (крім голови та секретаря )
Кількісний склад виконавчого комітету – 28 членів
14.Депутатами районної/ обласної ради, із числа територіальної громади,
обрано:
До обласної ради: 1_депутат- Магаль Володимир Васильович
До районної ради: 1 депутат – Матейко Мирон Федорович
15.Органи самоорганізації населення
Інформація щодо створення та діяльність на території Більшівцівської громади органів самоорганізації населення | |||||||
Район | Назва територіальної громади | Назва ОСНу | Межі території діяльності ОСНу | Дата легалізації | Порядок легалізації (шляхом реєстрації або повідомлення про заснування) | Дані про перебування у процесі припинення (зареєстровано/припинено/у стадії припинення) | |
- Структура земельного фонду
№ | Територія громади | Кінашівський старостинський округ, га | Дитятинський старостинський округ,га | Кукільницький старостинський округ, га | |||
з/п | |||||||
|
Територія, всього в тому числі: | 3008,9 | 2698,4 | 4155,7 | |||
1.
|
Сільськогосподарські угіддя | 2651,4858 | 2426,29 | 3254,8046 | |||
в т.ч. Рілля | 2136,4676 | 1730,4734 | 2474,895 | ||||
2. | Ліси та інші лісопокриті площі | 241,8 | 203,30 | 699,34 | |||
3. | Забудовані землі | 79,5061 | 47,4118 | 85,8454 | |||
4.
|
Внутрішні води | 15,6881 | 7,8 | 108,79 | |||
№ | Територія громади | Новоскоморохівський старостинський округ, га | Більшівці та с. Слобідка-Більшівцівська | ||||
з/п | |||||||
|
Територія, всього в тому числі: | 3594,9 | 1803,4 | ||||
1.
|
Сільськогосподарські угіддя | 3167,1465 | 1330,001 | ||||
в т.ч. Рілля | 2482,895 | 870,2802 | |||||
2. | Ліси та інші лісопокриті площі | 203,30 | 5,99 | ||||
3. | Забудовані землі | 90,8052 | 245,9532 | ||||
4.
|
Внутрішні водойми | 146,5701 | 183,6470 | ||||
- Корисні копалини
Глина, вапняк, артезіанські води
- Наявність містобудівної документації:
– схеми планування території громад;
– генеральні плани населених пунктів – 14
– плани зонувань територій;
– детальні плани території – 9
- БЮДЖЕТ Більшівцівської територіальної громадина за 2021 рік тис.грн..
Загальний фонд | Спеціальний фонд | Всього | ||
Всього | В т.ч.
бюджет розвитку |
|||
Доходи: | ||||
Податкові надходження
|
16096,7 | 23,2 | 16119,9 | |
Неподаткові надходження | 1017,5 | 1386,3 | 2403,8 | |
Дотації | 33035,4 | 33035,4 | ||
Субвенції | 686,6 | 2528,1 | 3214,7 | |
Всього | 50836,2 | 3937,6 | 54773,8 | |
Видатки | 50429,3 | 3228,2 | 53657,5 | |
Соціальний захист та соціальне забезпечення | 1318,5 | 1318,5 | ||
Фізична культура і спорт | 75,0 | 75,0 | ||
Житлово-комунальне господарство
(благоустрій населенних пунктів) |
1041,4 | 15,2 | 15,2 | 1056,6 |
Будивництво та регіональний розвиток | х | х | х | х |
Транспорт та транспортна інфраструктура, дорожне господарство | 650,0 | х | х | 650,0 |
Сільське, лісове, рибне господарство та мисливство
(Здійснення заходів із землеустрою) |
16,3 | 43,2 | х | 59,5 |
Інші програми та заходи, пов’язані з економічною діяльністю | 150,0 | х | х | 150,0 |
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру | х | х | х | х |
Охорона навколишнього природного середовища | х | 2445,0 | х | 2445,0 |
Резервний фонд | 45,0 | х | х | 45,0 |
Інші субвенції з місцевого бюджету | 100,0 | 37,0 | 37,0 | 137,0 |
Всього | 3396,2 | 2540,4 | 52,2 | 5936,6 |
Доходи на 1-го мешкенця територіальної громади – 721,46 грн.
% власних доходів – 33
% витрат заробітньої плати на утримання апарату 12%
20.Кількість зареєстрованих суб’єктів господарської діяльності на території громади– юридичних осіб – 72, підприємців- _121__.
Промислові підприємства
На 01.01.
2022р. |
|
Всього – | 153 |
в т.ч. акціонерні товариства | 5 |
кооперативна власність | 2 |
господарські товариства | |
державна власність | |
ТОВ | 16 |
приватні підприємства | 137 |
Основні з них, види їх продукції :м’ясо та м’ясопродукти, столова вода, виробництво чаю, надання послуг
21.Підприємства сільськогосподарського виробництва.
разом | |
Всього – | 40 |
в т.ч. акціонерні товариства | 1 |
кооперативна власність | 1 |
господарські товариства | 4 |
державна власність | |
ТОВ | 3 |
Фермерські господарства | 33 |
приватні підприємства | 4 |
Основні напрямки спеціалізації:
Основні з них: вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, рибництво
- Підприємства, які є комунальною власністю територіальної громади в
т. ч. ОСББ
№
з/п |
Назва | На 01.07.2022 р. | |
Всього | Кількість працюючих | ||
1. | КП «Більшівці-ЕКО» | 1 | 7 |
- Торгівля
разом | |
Магазинів, у т.ч.: | 44 |
Продуктов-промислові | 37 |
промислові | 7 |
приватні | 44 |
Ринки, у т.ч.: | 1 |
стаціонарні
|
|
стихійні | |
Продовольчо-промислові | 1 |
промислові | |
Побутові підприємства | 3 |
- СГД з обслуговування населення
За типом діяльності | На | |
01.01.2022р. | ||
Забезпечення паливом/скрапленим газом | ||
Сільгоспроботи | ||
Ремонт приміщень | ||
Ритуальні послуги | 1 | |
Шиття та ремонт одягу | 1 | |
Ремонт взуття | ||
Ремонт побутової техніки | ||
- Послуги зв’язку
За типом діяльності | На
01.01.2022_р |
% покриття територій інтернет зв’язком
|
80 |
Інше |
- Кількість центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів)
Центр надання адміністративних послуг смт. Більшівці вул.. Вічевий Майдан – 1
27.Охорона здоров’я
За типом діяльності | На
01.01.2022_р |
|
||
Кількість закладів | Ліжок
|
В них працівників (штатних одиниць) | Форма власності | |
Медичні заклади в т.ч. | ||||
-лікарень | 1 | 40 | 39 | комунальна |
в т.ч. центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги | 1 | |||
-амбулаторій | х | х | х | х |
-диспансери | х | х | х | х |
-ФАП | 8 | 7 | комунальна | |
-аптека
|
2 | 2 | ||
-інші
|
- Освіта
на 01.10.2022 | |||||
кіль-кість | розрахункова кіль-кість місць | в них: | форма власності | ||
вчите-лів, вихова-телів | учнів, дітей | ||||
1.Вищі навчальні
заклади |
х | х | х | х | х |
2.Школи ( в т.ч. опорні школи) | 6 | ||||
Більшівцівський ліцей (опорна) | 500 | 39 | 345 | комунальна | |
Кінашівський ліцей | 192 | 19 | 78 | комунальна | |
Жалиборівський гімназія | 150 | 17 | 69 | комунальна | |
Загірська гімназія | 85 | 13 | 49 | комунальна | |
Дитятинська гімназія | 55 | 10 | 36 | комунальна | |
Ново-Скоморохівська гімназія | 60 | 8 | 27 | комунальна | |
Школи-інтернати | |||||
Гімназії (колегій) | |||||
3.Діючі дошкільні заклади | 1 | 13 | 45 | комунальна | |
4.Приміщення недіючих | |||||
– шкільних закладів | |||||
– дошкільних закладів |
- Заклади культури
- Будинки культури, клуби , народні доми – 12
- Театри – – _
- Бібліотеки – 9
Дитяча школа мистецтв – 1
- Заклади та об’єкти фізкультури та спорту
4 майданчики із штучним покриттям
- Наявність довгострокового планування документів: стратегії, галузеві стратегії, середньострокові програми
|
Дата і № рішення
про прийняття |
Термін дії |
Цільова Програма «Поліпшення малопродуктивних земельних угідь у 2022-2024 роках на території Більшівцівської ТГ |
2022-2024 | |
Програма підтримки самозабезпечення Більшівцівської територіальної громади харчовими продуктами на 2022-2024 роки «Сади Перемоги» | 2022-2024 | |
Цільова програма перспективи агропромислового розвитку та розвитку сільських територій Більшівцівської ТГ на 2022-2025 роки | 2022-2025 | |
Цільова програма «Питна вода» на 2022-2026 роки | 2022-2026 | |
Комплексна програма розвитку цивільного захисту на території територіальної громади на 2022-2024 роки | 2022-2024 | |
Програма соціально-економічного та культурного розвитку Більшівцівської ТГ на 2022 рік | ||
Програма розвитку земельних відносин на території населених пунктів Більшівцівської селищної ради ОТГ на 2019-2023 роки | 14.12.2018 рішення 17 сесії 7 скликання | 2019-2023 |
Комплексна програма соціального захисту населення Більшівцівської селищної ради на 2022-2025 роки | Рішеня №1466 від 26.11.2021 | 2022-2025 |
- Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки
Більшівці – це містечко, де гармонійно поєднуються різні епохи, а на вулицях можна побачити цікаву архітектуру. На жаль, невблаганний час і руйнівні війни знищили левову частку історичних пам’яток, але Більшівці все ж мають чим пишатися і що показати своїм гостям.
Безперечно, найвідомішою пам’яткою є Санктуарій Матері Божої, заснований у 1624 році. Багато років тут зберігався чудотворний образ Матері Божої. Під час війн храм неодноразово пошкоджувався і руйнувався, а за часів радянської влади його закрили. Після проголошення Україною незалежності почалася його новітня історія.
В 2001 році храм відновив свою діяльність – тепер сюди регулярно прибувають паломники, тут проходять зустрічі християнської молоді. Санктуарій у Більшівцях є добре знаним не лише в Україні, а й за її межами.
В 1718 році будівництво мурованого храму розпочав Ян Ґалецький, полковник війська польського, на вдячність за чудотворне оздоровлення. Згідно з наданим привілеєм папи Климентія XIII 18 серпня 1777 року відбулася урочиста коронація ікони Матері Божої. Визнання головою католицької церкви чудотворності ікони Матері Божої Більшовецької та її коронація стало найважливішою подією в історії цього святого місця.
На Вічевому майдані знаходиться ратуша – свідчення того, що колись це невелике галицьке містечко мало амбіції більшого міста. Ратушу збудували в центрі Більшівців у ХІХ столітті. Збереглися свідчення професора Мечислава Ґуравського, який писав, що «в середмісті знаходиться досить велика, але неправильної форми площа Ринок з ратушею». Ярмарки на Вічевому майдані перед ратушею славилися в ті часи на всю округу. Міська ратуша – це двоповерхова прямокутна будівля у класичному стилі. Над головним входом височіє восьмикутна вежа з невеликим декоративним годинником. З давніх малюнків і фото відомо, що вежа ратуші колись була набагато вужчою і вищою. Її довелося відбудовувати, адже під час Першої світової Більшівці служили ареною запеклих боїв між австрійцями та росіянами, і були фактично зруйновані. Попри все, ратуша і сьогодні привертає увагу своїми ошатними обрисами, цікавою формою вікон, а також кам’яним облицюванням на фасаді.
Чудовою пам’яткою минулих епох є палац Кшечуновичів, де колись жили володарі містечка. Кшечуновичі мали вірменське коріння. Вони прибули до Речі Посполитої в другій половині XVII століття на запрошення галицького старости Андрія Потоцького, який заснував місто Станиславів. Будучи вмілими купцями, Кшечуновичі швидко завоювали авторитет на галицьких землях. У 1785 році за наказом австрійського цісаря Франца-Йозефа родину Кшечуновичів переведено в шляхетський стан та надано їм родинний герб. У період їхнього володарювання в Більшівцях стрімко розвивалися торговельна діяльність та різні ремесла. В містечку функціонував млин, майстри виготовляли вино, варили пиво, відкрилася двокласна школа.
Палац Кшечуновичів у Більшівцях збудували на місці колишньої садиби Малецьких (1800 рік). Нові власники неодноразово її перебудовували. У роки Першої світової війни замок був повністю зруйнований, а цінні речі зникли. Однак Корнель Кшечунович замість нього звів у 1927-1929 роках новий особняк в стилі неокласицизму. Фасадну сторону садиби оздоблює портик з чотирма колонами. З боку парку палац Кшечуновичів прикрашають дві чудові вежі. Сходами можна спуститися в парк до фонтану. У центральній частині палацу розташовувався величезний бальний зал заввишки в два поверхи.
Ще одна цікава будівля у Більшівцях – церква Різдва Христового, зведена за проєктом українського архітектора Василя Нагірного у 1905 році на місці старого дерев’яного храму. Ця святиня була побудована на кошти тодішнього власника містечка Валер’яна Кшечуновича. Попередня дерев’яна церква була дуже знищена, тому її розібрали і побудували новий храм на тому ж подвір’ї. В 1906 році церкву освятив митрополит Андрей Шептицький – про це з особливою гордістю й сьогодні розповідають віряни. В храмі можна побачити ошатний дерев’яний іконостас, який походить з 1920-х років. Тут зокрема знаходяться дві цінні ікони на дереві – зображення Ісуса Христа і Матері Божої, за які віряни колись заплатили 100 злотих, а тоді то були великі гроші.
Заслуговує на увагу й колишня синагога, що знаходиться поблизу від ратуші. У другій половині ХІХ століття близько 70% населення Більшівців складали євреї. Переважно вони були ремісниками та займалися дрібною торгівлею. Тут працювали їхні школа та бібліотека, а також благодійне товариство «Гамле хесед». До Другої світової війни культурне, громадське та релігійне життя місцевих євреїв було дуже активним. Збудували синагогу в ХІХ столітті, а на початку ХХ століття вона зазнала реконструкції. У далекому минулому тут читали молитви та проводили обряди, а сьогодні тут розмістився Будинок культури.
- Позитивні історії залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій
Співпраця з USAID
- Поводження з твердими побутовими відходами
Збір та утилізацію ТПВ здійснює КП «Більшівці-ЕКО»
- Впровадження заходів з енергоефективності
Станом на 01.01.2022 року не впроваджувалось
- Туризм
На стадії розробки програма розвитку туризму Більшівцівської ТГ на 2023-2026 роки із встановленням туристичних маршрутів