Skip to content Skip to left sidebar Skip to right sidebar Skip to footer

Скільки води в організмі людини? Основні показники безпеки.

Вже довший час над Україною стоїть суха, спекотна погода.  Ці спекотні дні вносять корективу в наш питний режим, потреба організму  у воді  різко зростає.   Так для чого нам потрібна вода?  Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Це так зване фізіологічне значення води. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених – 77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі складає лише 60 %.

                 Основна маса води (70 %) зосереджена в середині клітин, а 30 % – це позаклітинна вода. Остання також розподілена в організмі не однаково: менша (близько 7 %) – це кров і лімфа, більша – омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води не однаковий: скелет містить 20 %, м’язова тканина – 76, сполучна тканина – 80, плазма крові – 92, скловидне тіло ока  – 99 % води.                                     Добова потреба людини у воді складає 2,5-3,0 л.     Вода в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами.     Крім цього, у шлунок людини протягом доби надходить ще 6-7 л води: 3 л слини, 3 л шлункового та кишкового соку і біля 0,5 л жовчі.  У стані спокою вода з організму людини виводиться через нирки з сечею – 1,5 л/добу, через легені у вигляді водяної пари – приблизно 0,4 л, через кишки з калом – близько 0,2 л. Ще 0,6 л води виділяється через пори шкіри, що пов’язано з терморегуляцією організму. Таким чином, щодоби з організму людини в стані спокою виводиться біля 3 л води. При важкій роботі, роботі в гарячих цехах, літом в полі, патологічних станах, тощо виведення води може збільшуватися до 8-10 л.

                За рік людина випиває близько 750 літрів води.  Обмін речовин, підтримання теплового балансу, виведення токсинів і продуктів розпаду  – все це здійснює вода. Отже, вода має бути  в достатній кількості, задовільної якості, безпечна в епідемічному значенні тому, що саме з якістю води за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я пов’язано 80 % захворювань людства і є причиною смерті щорічно 2,2 млн. чоловік

                Безпека питної води в епідемічному відношенні

визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров’я споживачів (людей) бактерій, вірусів та інших біологічних включень.

               Санітарно-мікробіологічний  контроль якості питної води  оцінюється по

– числу бактерій в 1 см3 води( загальне мікробне число)

-числу бактерій групи кишкових паличок в 100 см3 води,

-числу термостабільних кишкових паличок (E. Coli) в 100 см3 води,

– числу ентерококів  в 100 см3 води.

 

                   Загальне бактеріальне обсіменіння води характеризується числом бактерій (мікробним числом). Число бактерій – це кількість колоній, що визначають при посіві 1 см3 води на поживне середовище  після 24 год вирощування при температурі 37 °С. У воді незабруднених і добре обладнаних артезіанських свердловин число бактерій не перевищує 10-30/см3, у воді незабруднених шахтних колодязів – 300-400/см3, у воді порівняно чистих відкритих водоймищ – 1000-1500/см3, у водогінній, добре очищеній і знезараженій воді – 100/см3.

          При звичайному дослідженні води визначають у ній наявність тільки тих мікроорганізмів, які є непрямими показниками можливого забруднення води патогенними мікробами.    Стандарт зазначає, що при перевищенні ЗКФ додатково проводиться дослідження води на наявність патогенних мікроорганізмів, числа коліфагів в 1 дм3 вод.  Наявність у воді термостабільних кишкових паличок та/або ентерококів  підтверджує фекальну природу забруднення.

          Вважається, що якщо у хлорованій воді, що містить вільний хлор, відсутні кишкові палички, то в такій воді відсутні і активні патогенні віруси. В таких випадках вірусологічне дослідження води не проводиться і вода є безпечною для пиття.

          За паразитологічними показниками вода не повинна містити патогенних кишкових найпростіших (клітин, цист лямблій, криптоспорій), а також в разі епідускладнень – дизентирійних амеб, балантидій, хламідій та ін. Не допускається у питній воді також наявність клітин, яєць і личинок кишкових гельмінтів. Ці показники нормуються у 25 дм3 питної води.

   Провести  якісні дослідження питної води, яку споживає саме Ваша родина можна в мікробіологічній лабораторії  Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ  МОЗ»  за адресою    м. Рогатин, вул. Галицька, 95

 

 

Завідувач мікробіологічної лабораторії

 Рогатинського відділу ІФ районного відділу

ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗ»               

Лариса Череповська

 

 

ПОДІЛИТИСЬ: