Рогатинська рай СЕС інформує

Мікроклімат робочого місця

 Мікроклімат середовища суттєво впливає на стан організму людини, її працездатність протягом робочого дня. Показники температури , відносної вологості, швидкості  руху повітря, теплового випромінювання нагрітих поверхонь характеризують клімат внутрішнього середовища виробничого приміщення. В процесі трудової діяльності людина перебуває у тепловій взаємодії з виробничим середовищем.

За оптимальних мікрокліматичних умов в організмі працівника, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,6°С). Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов виробничого середовища. При високій температурі повітря  значна частина тепла втрачається випаровуванням. Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі. Таким чином, внаслідок зневоднювання, порушується обмін речовин.

Вологість повітря істотно впливає на самопочуття та працездатність. Через високу вологість зменшується віддача тепла за допомогою випаровування. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі. Фізіологічно оптимальна відносна вологість  становить 40-60%, допустиме значення  не більше  75%.

В умовах температури нижче 16-15 °С створюються всі умови для виникнення та загострення захворювань органів дихання (риніту, бронхіту, плевриту, пневмонії), м’язово-суглобового апарату та периферичної нервової системи (міозиту, ревматизму, невриту, радикуліту), а також загострення інших хронічних хвороб

Комфортне самопочуття працюючого забезпечується відповідним співвідношенням температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.   

Якщо у виробничих приміщеннях через технологічні вимоги до виробничого процесу не можна встановити допустимі величини мікроклімату, на підприємстві встановлюють  заходи щодо захисту від можливого охолодження, зокрема:

– виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів і т. ін.);

– встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;

– забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці).

Параметри мікроклімату виробничих приміщень нормуються ДСН 3.3.6.042-99  «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

В.о. завідувача відділення  

епідеміологічного нагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань

Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»                                                         Микола НЕЇЖМАК

Без води і не туди, і не сюди!

Ворог продовжує руйнувати нашу інфраструктуру, зокрема енергетичну. Це створює незручності не тільки щодо відсутністю світла, але також з’являються перебої з водопостачанням. Вода є дуже важливим фактором в життєдіяльності організму. На відміну від їжі, без якої людина може протриматись кілька тижнів, без води можна проіснувати лише 3-4 дні. Тому створювати запаси води не просто бажано, але й необхідно. Саме про це й поговоримо.

Скільки води запасати?

В середньому на 1 дорослу людину необхідно передбачати 2,0 літра води на добу. Звичайно, це усереднені показники, необхідно враховувати як масу тіла, так і вид діяльності (активності). Так, звичайно, якщо у вас вага під 100кг, чи ви займаєтесь фізичною працею, або ж при хворобі об’єми запасів води потрібно збільшити. І це тільки для питних потреб. Необхідно передбачити певний обсяг води для господарських потреб – миття рук, посуду, приготування їжі, змиття унітаза тощо (орієнтовно 10 л/доба). Рекомендуємо розділяти зберігання води для питних потреб та для «технічних» в різній тарі.

Питну воду необхідно зберігати в тарі, яка передбачає зберігання харчових продуктів. Звичайно, для зазначених потреб, дуже зручна пластикова тара, але з неї (у разі неякісного пластику) можлива міграція великої кількості небезпечних речовин у воду, тому для питних потреб вибирайте тільки спеціально призначену тару – звертайте увагу на маркування тари. Можна використовувати емальований посуд з накриттям, скляну тару (банки) з кришками.

Необхідно, за можливості, періодично замінювати воду у тарі, що передбачена для пиття – раз у два дні. Якщо вода була кип’ячена, то термін зберігання рекомендуємо зменшити – бажано до 6 годин (максимум доба). Для технічних потреб воду можна тримати значно довше – кілька тижнів. Із зазначеного вище і випливає необхідність зберігання води для різних потреб у різній тарі.

Для зручності, з метою задоволення питних потреб, можна створити запас бутильованої води. У такій тарі вода має досить тривалий термін зберігання (використовуйте згідно з термінами зазначених на етикетці).

У випадку використання води сумнівної якості чи тривалого терміну зберігання, рекомендуємо прокип’ятити кілька хвилин воду в необхідній кількості. Це найпростіший та найдешевший спосіб дезінфекції води.

Чиста вода – запорука вашого здоров’я. Бережіть своє здоров’я

Фельдшер санітарний

відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань

Рогатинського відділу Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХ МОЗ»                                                   Ігор ЧАБОРИК

Картопляна хвороба

Картопляна хвороба – найбільш поширене ураження хліба, яке завдає значних збитків пекарям, торговельникам і споживачам. Спричиняє його картопляна паличка – аеробні спороутворюючі бактерії в борошні та готовому продукті.

Ці спори гинуть тільки при температурі 130 °С. Найбільшого розвитку ці мікроорганізми досягають при 35 — 40 °С. Хвороба проявляється після 10 год зберігання при температурі 30-40 °С. Тому хвороба найчастіше проявляється в літній період.

За сприятливих умов, спори картопляної палички, під час зберігання хліба, проростають, а бактеріальні клітини, що утворюються, своїми амілолітичними й протеолітичними ферментами, розкладають крохмаль і білки хліба. Крохмаль перетворюється на декстрини, а білки — на амінокислоти, пептони й аміди. Накопичення продуктів розпаду речовин, особливо білків, надає м’якушці різкого, неприємного специфічного запаху і смаку. Картопляною хворобою заражається, в основному, пшеничний хліб, особливо більшої маси. Прискорюють цей процес низька кислотність та підвищена вологість виробів. Доведено, що уражений продукт може спричинити різні токсикоінфекції.

Для запобігання хворобі використовують такі заходи:

• швидке охолодження хліба;
• зберігання хліба у сухому, прохолодному приміщенні (при температурі нижче 16 °С хвороба не розвивається);
• вилучення зараженого хліба з партії;
• підвищення кислотності хліба;
• випікання хлібин меншої маси;
• своєчасна дезінфекція(оцтовою кислотою) місць зберігання та транспортування хліба.

Фельдшер санітарний

відділення епідеміологічного нагляду (спостереження)

та профілактики неінфекційних захворювань

Рогатинського відділу ІФ РВ

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»                                                  

Богданна Демська